На захист вакцинації
Слід зауважити, що така ситуація відзначалася і в сімдесятих роках минулого століття, коли всесоюзна молодіжна газета, яка виходила накладом 50 мільйонів примірників, розгорнула вкрай непрофесійну та шкідливу дискусію про те, що вакцина АКДПК (кашлюк, дифтерія, правець) має мертиолат (органічна сполука ртуті), який нібито шкідливий для організму дитини. Це призвело до того, що десятки тисяч молодих батьків відмовлялися від таких щеплень і, як наслідок, - спалах дифтерії у Совєтському Союзі. У Харкові тоді хворіли на цю інфекцію сотні людей і десятки помирали. З вини засобів масової інформації в Україні фактично зірвана кампанія зі щеплення молодих людей від 19 до 29 років проти кору та краснухи, яка була підготовлена Всесвітньою організацією охорони здоров’я та МОЗ України позаминулого року, а неможливість проведення такого вкрай важливого заходу може призвести до епідемії кору та краснухи, коли десятки тисяч людей перехворіють на ці інфекції.
Дискусії про те, чи потрібна взагалі імунопрофілактика, не має під собою ніякого підґрунтя. Адже відомо, що всіма своїми великими перемогами медицина зобов’язана вакцинації. Наведу лише один приклад: за весь час існування людства від захворювань на натуральну віспу померло більше людей, ніж загинуло у всіх війнах, починаючи з давнього Риму. Завдяки щепленням це захворювання вдалося повністю перемогти. І вже багато років Всесвітня організація охорони здоров’я обіцяє значну винагороду тому мешканцю планети, який вкаже на джерело цієї інфекції чи на хворого на натуральну віспу. В минулому залишився і поліомієліт, і багато інших небезпечних інфекційних захворювань. Однак підвищилась захворюваність на кір, час від часу трапляються спалахи дифтерії та інших інфекцій, але не тільки засоби масової інформації у цьому винні. Причина також у нашій неорганізованості, в не завжди професійному підході медиків до цього питання. В жодній країні світу немає такої кількості протипоказань до щеплень у дітей, як в Україні.
Дуже часто лікарі-педіатри знаходять протипоказання від щеплень у 10-15%. У той час, як у світі цей показник становить лише 4-5%. Нерідко дезінформують медики. Хіба можна повірити в те, що 30% молодих людей віком від 20 до 29 років, які захворіли на кір, мали подвійне щеплення проти цього захворювання? Як свідчить світовий досвід, такого взагалі бути не може.
Трапляється, що в медичну картку хворого записують недостовірні дані. Так, коли в одній із областей епідеміологи перевіряли достовірність щеплень, то виявили фальсифікацію, причому навіть «непрофесійно» зроблену. Лікарі-педіатри поставили дати щеплень у вихідні дні.
На жаль, ми, науковці, недостатньо спілкуємося з батьками, із засобами масової інформації в плані пропаганди імунопрофілактики. Коли я був у відрядженні в Німеччині, то поцікавився у своїх колег, як у них поставлена робота з проведення щеплень серед дітей. Мені повідомили, що з цим проблем немає. Календар щеплень чітко виконується батьками, які вчасно приводять дітей для проведення вакцинації. Населення цієї країни добре усвідомлює, що альтернативи вакцинам при профілактиці інфекційних захворювань не існує.
Позиція наших людей в цих питаннях вражає. Достатньо згадати досить відомого телеведучого, який в одній з програм давав рекомендації щодо лікування усіх захворювань часником і закликав відмовитися від щеплень.
Нам потрібно покращити просвітницьку роботу серед населення, більше спілкуватися з батьками дітей, роз’яснювати їм необхідність вакцинації. Більш тісно спілкуватися з нашими колегами – лікувальниками в дитячих і дорослих поліклініках.
Хочу зауважити, що вакцинація – це свого роду філігранна робота, якою медики Європи та США давно вже оволоділи. У нас же щеплення буває і проводяться, так би мовити, «за компанію». Лікарі приходять до школи, і відразу увесь клас отримує щеплення. При цьому нерідко батьків взагалі не повідомляють про дану процедуру, що категорично неприпустимо.
І ще одна проблема, якої хотілося б торкнутися. В основному, ми користуємося імпортними вакцинами, тому що виробництво вітчизняних в Україні не налагоджено. Харківський завод «Біолік» - єдиний, хто сьогодні випускає імунобіологічні препарати дифтерійно-правцевої групи в мультидозній розфасовці (по 10-20 доз), що ускладнює їхнє раціональне використання, особливо, у сільській місцевості у зв’язку з невеликою кількістю дітей.
На закупівлю імпортних вакцин витрачаються значні кошти. Отже, необхідно налагодити власне виробництво.
Нам необхідно активно і цілеспрямовано підтримати зусилля Міністерства охорони здоров’я України, направлені на забезпечення здорового старту життя кожної дитини, безпеки життєдіяльності населення, зміцнення системи імунізації.
Іван Кратенко, завідувач кафедри епідеміології та ВІЛ/СНІДу ХМАПО
