Будитель Карпатської землі
Народився Олександр Митрак в селі Плоскому на Свалявщині у сім’ї місцевого священика. Після здобуття початкової освіти десятирічний хлопчик вступив в Ужгородську шестикласну гімназію, а останні два класи закінчив в м. Сатмарі (сьогодні Сату-Маре в Румунії). Потім навчався в Ужгородській богословській семінарії, після закінчення якої служив священиком у селах Ільниці, Великих Лучках, Ясенові, Кленовому та Ворочеві. Деякий час (1864-1868 рр.) був й учителем релігії в Мукачівській народній школі.
І саме в Мукачеві він написав низку кращих своїх віршів, які публікував у літературному тижневику „Світ”. Перебування в різних місцевостях краю давало йому змогу вивчати і записувати розмаїту фольклорно-етнографічну творчість, яка згодом була опублікована. У своїх творах, зокрема художніх, використовував говірку закарпатських лемків.
Літературну спадщину Олександра Митрака складають кілька десятків віршів, публіцистичних та етнографічних нарисів, статей на різні теми і згадувані збірники фольклорних записів. З-поміж прозових творів особливо виділяється його нарис „Путевые впечатления на Верховине”, в якому автор правдиво показує підневільне життя своїх земляків-верховинців, їх бідність і темноту на тлі чудових навколишніх гірських краєвидів.
Справжнім подвижництвом можна назвати велику працю Митрака як мовознавця-лексикографа – кількарічне збирання матеріалів, укладання і видання великооб’ємних перекладних словників „Русько-мадярського” (1881 р.) і „Мадярсько-руського” (1922 р. – останній видано вже після смерті автора). Основною джерельною базою для цієї наукової праці стала зібрана ним лексика русинських народних говорів у Свалявщині, Мукачівщині, Ужанській і Турянській долинах.
Після входження Закарпаття до складу Чехословаччини добре ім’я народного будителя-просвітителя стало відроджуватися, його твори знову стали видаватися і поширюватись. А в 1933 році на головній вулиці Мукачева Олександру Митраку встановлено пам’ятник-погруддя (скульптор Олена Мондич), але з приходом фашистських окупантів пам’ятник було демонтовано і за совєтських часів не поновлено. Вдячні односельці Плоского відкрили 1996 р. письменнику-земляку меморіальну дошку на будинку-фарі, в якому він народився і жив, а в Ужгороді, Мукачеві, Сваляві та інших населених пунктах краю є вулиці імені Олександра Митрака.
