28 березня виповнюється 85 років від дня народження Дмитра Гнатюка
Святкувати Дні народження Дмитро Гнатюк почав лише у 50 років. Раніше, він мало на це звертав увагу, оскільки в дитинстві в його сім’ї не було такої традиції. Потім напружений графік роботи теж не завжди давав таку можливість, а потім він розпочав влаштовувати невеличкі свята, але знову ж таки, не для себе, а для своїх шанувальників.
Понад шістдесят років віддав Дмитро Михайлович сцені, створив низку неповторних вокальних образів у національній та світовій опері, його камерний репертуар славився неперевершеною вокальною палітрою. Гнатюк — блискучий виконавець українських народних пісень та солоспівів українських композиторів. Він дарував радість знайомства з нашою національною музичною культурою в країнах Європи, Америки, Азії, Австралії... Зарубіжна критика визнала співака одним із найкращих баритонів світу. Останні три десятиліття Дмитро Михайлович із успіхом виступає як режисер-постановник, в доробку якого такі етапні для Національної опери вистави, як «Князь Ігор», «Тарас Бульба», «Запорожець за Дунаєм», «Наталка Полтавка», «Захар Беркут», «Мазепа», «Пікова дама», «Травіата», «Аїда», «Війна і мир», «Тоска», «Сорочинський ярмарок», «Борис Годунов» тощо.
Дмитро Гнатюк має не лише голос, а й добре володіє сценічною майстерністю та сценічною культурою і правдиво створює образи персонажів. Крім того, він і зараз має достатню фізичну енергію, наснагу і витримує голосове навантаження протягом усього спектаклю. Фізичне загартування Дмитра Гнатюка почалося з дитячих років. Дитинство і юність пройшли в прикарпатському селі Мамаївці на Буковині. Дмитра Гнатюка там чекала не лише чудова природа, а й щоденна праця на полі в господарстві. Із семи років Дмитро почав співати у церковному хорі, і на його шляху досить рано трапився талановитий учитель, священик, який працював у церкві села Мамаївки, де й народився наш талановитий співак. При церкві існував гурток, де навчали співу й нотній грамоті. Там Дмитро Гнатюк і опановував ази мистецтва, і змалечку міг прочитати будь-які ноти.
Дмитро Гнатюк саме у Чернівцях починав свою творчу діяльність. Коли демобілізувався з армії, він одразу не поїхав навчатися до консерваторії, а вступив у музично-драматичний Театр ім. Ольги Кобилянської і пропрацював там дев’ять місяців... Дмитро Гнатюк міг витримувати надзвичайно великі навантаження і ця риса збереглася протягом усьго життя. Дмитро Гнатюк співав по 20—30 сольних концертів у місять на гастролях, де завжди був ущільнений графік, та виходив у опері (упродовж місяця) в 20-ти спектаклях, таких, наприклад, як вердіївський «Ріголетто».
Любов Дмитра Гнатюка до столиці почалася після війни, тоді як він приїхав складати іспити до Київської консерваторії. У нього не було в місті ні родичів, ні знайомих. Київ тоді лежав у руїнах. Дмитро прийшов на Володимирську гірку, там де альтанка над Дніпром і ночував там чотири ночі. Дещо пізніше, згадуючи ці дні Дмитро Гнатюк казав: “Я й досі пам’ятаю, як з’являлося з-за обрію сонце. Спочатку показувався невеличкий ріжечок, потім він більшав... І Володимир Хреститель дивився на все це разом зі мною. Я полюбив Київ навіки.”
З гастролями Дмитро Гнатюк об’їздив увесь світ. Бував у країнах із невимовно красивою природою, в багатих містах-мегаполісах, у країнах із чудовим кліматом, але любов до України в зв’язку з цим усим ніяк зменшувалася, а навпаки, ще міцнішала, бо йому часто невистачало присутності рідного краю в його далеких робочих відрядженнях.
Можливістю побувати на гастролях в Африці, Дмитро Гнатюк теж скористався. Його виступи африканцям дуже подобалися. Але своє захоплення вони висловлювали не так, як у нас — оплесками, їх не було зовсім, а коли співак брав високу ноту, глядачі здіймали шум і голосно кричали...
Дмитро Гнатюк полюбляє Чайковського, Лисенка, Россіні, Пуччіні, Верді. Вважає, що Верді за музичною драматургією можна порівняти хіба що із Шекспіром у його літературній драматургії. Ці композитори, на думку Дмитра Гнатюка, мають силу, яка переконує. А режисерові потрібно лише підключитися до інформаційного поля композитора, а розкрити те, що задумав автор твору, й пояснити все співакові.
Дмитро Гнатюк, як не дивно, був не лише режисером і співаком, а й активним громадським діячем і багато часу займався політикою. З березня 1998 по квітень 2002 — був народним депутатом України 3-го скликання, а на 80-річчя президент Віктор Ющенко присвоїв митцю звання - Героя України.
Відома також позиція Дмитра Гнатюка на підтримку героїчної національно-визвольної боротьби української нації середини 20 сторіччя, яскравими виразниками якої є УПА та ОУН.
Деякі матеріали взяті з вікіпедії
