Сьогодні 387 рік з дня народження козацького літописця Романа Романовського

«Стенаються в герці скажені сини України, Той з ордами ходить, а той накликає Москву», – так Василь Стус передав свої враження від читання «Літопису Самовидця». Його автором був Роман Ракушка-Романовський – шляхтич та козак, воєначальник, дипломат і фінансист, священик та літописець. Сьогодні минає 387 років від дня його народження.

Син шляхтича з Брацлавщини Роман Ракушка-Романовський народився 28 березня 1623 року у місті Ніжині на Чернігівщині. Він навчався у Києво-Могилянській академії, а під час Хмельниччини служив у Ніжинському полку козаком, сотником, полковим суддею та наказним полковником. Ракушка-Романовський був призначений генеральним підскарбієм і відповідав за фінанси та економіку Гетьманщини. Він також їздив з дипломатичними місіями до Риги, Москви, Борисова, Бахчисарая і Стамбула. 

У січні 1668 року Ракушка-Романовський долучився до підготовки антимосковського повстання на Лівобережжі, а після українсько-московського примирення наступного року був змушений переїхати до Брацлава на Поділлі. Через 6 років Ракушка-Романовський повернувся на Лівобережжя, оселився у полковому місті Стародубі і був призначений настоятелем Миколаївської церкви. У Стародубі він почав писати свій «Літопис Самовидця», розповідаючи про події Хмельниччини як очевидець та учасник: 

«Початок і причина війни Хмельницького єсть єдино от ляхів на православ’я гоніння і козакам отягощеніє, чого не звикла була Україна терпіти».

Роман Ракушка-Романовський писав «Літопис Самовидця» упродовж 26 років. Він помер у Стародубі 1703 року через кілька місяців після завершення свого головного твору. 

На думку вчених, «Літопис Самовидця» Романа Романовського є однією з найвидатніших пам'яток української літератури та історіографії 17 століття.