30 березня виповнилося 116 років від дня народження Миколи Барабашова

Микола Барабашов освоїв техніку фотографування планет. Уже в 1912 році він власноруч виготовив телескоп і закріпив його на даху свого будинку. Астрономічні нариси Миколи Барабашова публікувалися в науково-популярних журналах. Це привернуло увагу К. Ціолковського і через деякий час між ними склалося довготривале листування.

Після гімназії своє навчання Микола Барабашов продовжив у Юр’ївському університеті в Тарту, який славився на той час могутніми астрономічними основами. Саме там починалася праця великого астронома, академіка АН УССР. Багато часу Микола Барабашов працював у харківській обсерваторії, де й робив свої дослідження, обґрунтовуючи невідомі для людства астрономічні закони.

Миколі Барабашову належить відкриття закону альбедо Землі, фотометричне вивчення поверхні Місяця, відкриття полярних шапок на Марсі, кристалів льоду в атмосфері Венери, фотографування сонячної корони і дослідження Юпітера і Сатурна. В 1957 році став засновником харківського планетарію.

Все життя Микола Барабашов присвятив астрономії, яку любив понад усе. Його іменем названі кратери на Марсі і Місяці, станцію метро в Харкові і величезний ринок. На жаль, більша частина харків’ян, чуючи слово “Барабашова”, уявляє великий і брудний ринок з усіма його низькими цінами і водночас злочинністю, що там постійно відбувається; в кращому разі люди асоціюють це прізвище зі станцією метро, але мало хто може уявити зоряне небо і поверхню Місяця, які досліджував цей видатний вчений.