Що записано у першій Конституції світу

Жанна Титаренко  |  Понеділок, 5 квітня 2010, 14:44
5 квітня 1710 року на Запорізькій Січі, при обранні гетьманом Пилипа Орлика, була складена перша в Європі і світі Конституція, в якій зазначався поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову.
Що записано у першій Конституції світу

Унікальність цієї Конституції полягає в тому, що її вважають першим у світі документом, у якому викладено положення про розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову. Конституція Пилипа Орлика складається з преамбули та 16 статтей, а українську державу названо Україною, Малою Руссю, Військом Запорізьким. Згідно з Конституцією, законодавча влада надається Генеральній Раді (парляменту), яка мала б засідати тричі на рік — на Різдво, Великдень і Покрову. Виконавча влада покладалася на гетьмана й Раду генеральної старшини, а судові питання передавалися на розгляд Генерального суду. Передбачалося також дотримання місцевого самоврядування згідно з нормами міжнароднього («Маґдебурзького») права, яке почало урізатися представниками царської адміністрації. Таким чином, українська Конституція 1710 р. випередила відомі пізніші конституції США (1787), Франції (1791) і Польщі (1791) і, хоч і не була впроваджена через несприятливі політичні обставини, засвідчила проґресивні наміри козацької еліти.  

Конституція Пилипа Орлика мала такі офіційні назви назви: "Пакти й Конституція прав і вольностей Війська Запорізького" ("Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорізького"). В основі "Пактів й Конституцій" лежала угода між гетьманом, козацькою старшиною і запорожцями. Конституція, в написанні якої брали участь П. Орлик, Г. Гврцик, А.Войнаровський, К. Гордієнко, складалася з преамбули і 16 параграфів (пунктів). У преамбулі схематично викладено історію (українського) народу і Війська Запорізького.

Авторами Конституції стверджувалося, що козаки ("народ козацький") стали засновниками Київської держави. Однак, згодом у боротьбі з Польським королівством Україна втратила свою незалежність, яку було відновлено тільки за гетьмана Б.Хмельницького. Далі зазначалося, що Московське царство, порушивши взяті на себе зобов'язання щодо України, намагалося ліквідувати права і привілеї Війська Запорізького та "накласти рабське ярмо на вільний народ, який нікому не дозволяв себе завоювати силою зброї". За цих умов Військо Запорізьке змушене відстоювати права українського народу збройним шляхом. У преамбулі вказувалося на визначну роль гетьмана І Мазепи у захисті інтересів України і Війська Запорізького.

Перед новообраним гетьманом П. Орликом ставилося завдання вибороти незалежність України при підтримці Швеції. Шведський король Карп XII як "покровитель і протектор" України, затвердивши умови і акти обрання гетьмана, ставав гарантом незалежної України та недоторканності її кордонів. В основному тексті документу проголошувались принципи побудови української держави - Гетьманщини.

У першому параграфі розглядалося питання про віру. Православ'я проголошувалося державною релігією, а також передбачалася автокефалія української церкви при формальному підпорядкуванні Константинопольському Патріархові. Другий пункт визначав кордони Української держави, які встановлювалися відповідно до умов Зборівського мирного договору 1649 з Річчю Посполитою. Гетьман повинен був забезпечити непорушність і охорону кордонів (сприяти поверненню в Україну полонених і домагатися відшкодування всіх збитків, заподіяних Україні війною). У наступних пунктах стверджувалося повернення у володіння Війська Запорізького Трахтемирова, Кодаку, Калебердиди, Переволочної з прилеглими землями та необхідність зруйнування московських фортець, збудованих на Запоріжжі.

У шостому параграфі визначені основні принципи державного правління в Україні. Всі найважливіші державні справи вирішувалися гетьманом спільно з генеральною старшиною, полковниками і генеральними радниками від кожного полку. Передбачалося тричі на рік (на Різдво, Великдень і на свято Покрови Богородиці) у гетьманській резиденції збирати Генеральну Військову Раду. В раді мала брати участь генеральна старшина, полковники, сотники, генеральні радники і посли від Низового Війська Запорізького.

Наступні пункти Конституції обмежували судову і фінансову владу гетьмана. Всі важливі судові справи, в тому числі про образу гідності гетьмана передавалися на розгляд Генерального Військового Суду (7). Гетьман не мав права одноосібно робити витрати з державної скарбниці. Скарбницю очолював генеральний скарбник ( Генеральний підскарбій), який  здійснював усі фінансові операції, що стосувалися державної скарбниці, за згодою гетьмана.

На утримання гетьмана виділялись маєтки в Шептаківському повіті і частина земель Війська Запорізького. Все це стосувалося і полковників (9). Гетьман повинен був здійснювати загальний нагляд за діяльністю адміністративних органів, затверджувати вибір вищих урядовців і полковників; намагатись не допускати зловживань козацькою старшиною відносно козаків і посполитих (10); звільняти від податків і повинностей козацьких вдів і сиріт та деякі інші категорії населення (11).

Значна увага приділялась фінансовим, економічним і військовим питанням (проведенню ревізії державних земель запровадженню фіксованих мит і різних зборів, скасуванню оренд і стацій для компанійців і сердюків тощо). Текст конституції був складений латинською і українською мовами. Конституція діяла у Правобережній Україні до 1714, та значно обмежуючи права гетьмана, заклала основи республіканського правління в Україні. Конституція стала вищим виявом української політичної думки, фактично проголосивши Україну незалежною демократичною республікою.

Молодий київський історик Олександр Алфьоров (Інститут історичної освіти, Національний педагогічний університет ім. Михайла Драгоманова), працюючи взимку 2009 р. в Російському державному архіві давніх актів (м. Москва, фонд «Дела о Украине»), розшукав єдиний відомий на сьогодні україномовний варіант Конституції гетьмана Пилипа Орлика 1710 р., що була прийнята на зборах козацтва біля містечка Бендери (нині Молдова). Ця знахідка спростовує твердження, що дана Конституція, яка до цього була відома лише у латиномовному варіанті і переписах, була підробкою. Тепер можна говорити, що тривалий час україномовна копія Конституції Орлика таємно зберігалася на Запорізькій Січі, аж доки разом із іншими документами не була вивезена російськими військами після її зруйнування 1775 р.

Разом із Конституцією було знайдено Акт присяги гетьмана Пилипа Орлика на Євангелії, в якому він клявся в непорушності прийнятого закону, та грамота короля Швеції Карла ХІІ, у якій він визнавав законним обрання Пилипа Орлика гетьманом, як і саму Конституцію. Тут же долучено лист Карла ХІІ до кошового отамана Січі Якима Богуша, в якому король запевняє січовиків у продовженні війни проти Москви. 

Історична знахідка стало можливою завдяки фінансовій підтримці Програми дослідження Східної України ім. Ковальських при Канадському інституті українських студій Альбертського університету. Діяльність Програми фінансується з фонду, створеного в 1987 р. Дарією Муцак-Ковальською та Михайлом Ковальським з Торонто. Спрямована на відродження і підтримку українських студій на зрусифікованому Сході України, Програма включає підтримку Східнього інституту українознавства ім. Ковальських при Харківському університеті ім. Каразіна, Батуринського археологічного проєкту, щорічного конкурсу студентських наукових робіт, надання дотацій науковцям та видання журналу "Схід–Захід". 

 

comments powered by HyperComments