Лист архиєпископа Ігоря до посла Росії Михайла Зурабова з приводу висилки Василя Овсієнка
Надзвичайному і Повноваженому Послу
Російської Федерації в Україні
Михаїлу Зурабову
Високодостойний Пане Посол!
Консисторія Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви висловлює глибокий жаль з приводу брутального й невмотивованого позбавлення парафіянина Різдво-Богородичного храму м. Києва, багаторічного в’язня совєтських таборів Василя Овсієнка права на в’їзд до Російської Федерації.
Попри заяви Президента Росії Дмитра Медведєва про скасування т. зв. «чорних списків», саме під час безперешкодного перебування в Україні предстоятеля Московського Патріярхату Його Святости Кирила панові Василеві Овсієнку була унеможливлена участь у Міжнародному громадському форумі в Музеї історії політичних репресій і тоталітаризму. На жаль, це підтвердило поширену в Україні думку про спадкоємний зв’язок між сучасним правлінням Російської Федерації та тоталітарним совєтським режимом, який переслідував Василя Овсієнка й мільйони інших українців, зокрема, вірних Української Автокефальної Православної Церкви.
З сумом переживаючи чергову наругу над гідністю одного з кращих представників української інтеліґенції з покоління «шістдесятників», нашого активного парафіянина, ми змушені сприймати її як свідому акцію, спрямовану на протиставлення один одному наших народів, що нівелює всі декларативні виступи московського першоієрарха.
Можливо, Ви зустрічали слова, якими Тарас Шевченко характеризував був Російську імперію середини позаминулого сторіччя:
Од молдаванина до фінна
На всіх язиках все мовчить.
Бо благоденствує!
Перечитуючи поему «Кавказ» сьогодні, наші співвітчизники знаходять у ній безліч аналогій із станом з правами людини в сучасній Росії, прихованим за псевдоцерковною риторикою. Затримання на кордоні й висилка з Російської Федерації п. Василя Овсієнка додала до цих аналогій ще одну…
Глибоко співчуваючи кривді, завданій п. Василеві Овсієнку, молимося за його кривдників, за їхнє навернення й усвідомлення ними власних провин, і пригадуємо слова Спасителя: «Хто бо підноситься – буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться» (Мт. 23:12).
† Ігор
архиєпископ Харківський і Полтавський