Що було зроблено Партією Регіонів за перші 100 днів

Тому аналіз перших 100 днів діяльності дозволяє суспільству судити про політиків. Якщо не під час поточних виборів – коли рішення може прийматися емоційно, - то за кілька років. Коли стануть очевидними результати зробленого вибору.
Якраз у цьому контексті дуже промовисто виглядає порівняння перших 100 днів діяльності Президентів Віктора Ющенка і Віктора Януковича: чітко видно і цілі, які вони ставили перед собою, і методи їх досягнення. Тож оцінка залишається за громадянами.

Перші 100 днів президентства Віктора Ющенка було присвячено виконанню тих пунктів передвиборчої програми – Плану дій "10 кроків назустріч людям" – які було можливо реалізувати у цей короткий термін.
У той час ще не розпочалися інформаційні операції проти Президента України, і уряд – Кабінет Міністрів – діяв на виконання програми Президента.
До того ж, діяла Конституція 1996 року, за якою Президент фактично очолював виконавчу владу. І допоки уряд виконував настанови Президента Ющенка, країна демонструвала переконливі соціальні і економічні результати.
Отже, основні віхи:

• 21 лютого - підписано План дій ЄС-Україна.
• 11 березня - Запроваджено новий формат співпраці влади і бізнесу – відбувся Форум "Влада і бізнес – партнери".
o За результатами проведення Форуму було видано Укази Президента Ющенка, відповідно до яких було створено правову базу для полегшення ведення бізнесу: створення «єдиних вікон», скасування понад 5000 адміністративних актів, а також законодавчі ініціативи, які дозволили послабити адміністративний тиск на українську економіку.  
• 17 березня – Скорочено термін військової служби до 1 року, на флоті – до 18 місяців, а для випускників ВНЗ – до 9 місяців.
• 22 березня – ухвалено рішення про виведення українських солдат з Іраку.
o 27 грудня військовослужбовці зі складу українського миротворчого контингенту на території Іраку були остаточно виведені.
• 23 березня – ухвалено зміни до Державного бюджету і низки законодавчих актів, відповідно до чого стало обов’язковим підвищення пенсій не менше, ніж на 20% темпів зростання середньомісячної заробітної плати за попередній рік.
o У результаті, з 2004 року середня пенсія зросла майже в п’ять разів. При цьому мінімальна пенсія в 2004 р. становила 50 грн. (14% загального прожиткового мінімуму), на кінець 2008 р. — 498 грн. (80% загального прожиткового мінімуму).
• 31 березня – Запроваджено безвізовий режим для громадян ЄС.
• 9 квітня – підвищено заробітні плати у бюджетній сфері на 10,7%, згодом – ще на 6,9%.
o Протягом І кв. 2005 р. доходи населення зростали швидше, ніж витрати, на 13,5%.
o Підвищення заробітних плат, їх вирівнювання між галузями, а також загальний стан економіки дозволили 22 серпня 2005 року розблокувати виконання законодавства про Єдину тарифну сітку (2002р.).
o А застосування ЄТС, своєю чергою, дозволило постійно, з року в рік підвищувати заробітні плати (і, відповідно, пенсії). За роки президентства Ющенка середня заробітна плата зросла удвічі – з 806 до 1773 гривень на місяць.
o При цьому таке підвищення відбувалося не вибірково, а стосувалося всіх категорій громадян, із дотриманням міжгалузевих коефіцієнтів і балансів (враховуючи, що кваліфікована і більш відповідальна робота має оплачуватись вище) – як і обіцяв до цього кандидат у Президенти Ющенко.
• 21 квітня – з ініціативи Президента Ющенка Кабмін ухвалив постанову про збільшення з 1 квітня 2005 р. допомоги при народженні дитини у 11,7 разів – до 8500 гривень.
o Згодом цю допомогу було підвищено до 12 тисяч гривень, із додатковими виплатами на кожну наступну дитину.
o Завдяки такій ініціативі в Україні в 2008 році народилося на 20% більше дітей, ніж у 2004 році. В 2009 році зафіксована найвища народжуваність в Україні за останні 17 років.

Віктор Янукович для своїх перших 100 днів брав інші пріоритети: замість виконання обіцянок – зміцнення своєї влади і згортання демократії.
Програма Віктора Януковича "Україна для людей" містить чимало гучних обіцянок. У деяких визначено термін виконання, і формально він ще не сплив. Натомість виконання більшості обіцянок мало розпочатися відразу після приходу нинішньої влади до посад.
Однак за перші 100 днів діяльності влада не тільки не приступила до виконання своїх обіцянок – але в багатьох сферах суттєво погіршила становище України і її громадян.
Влада передусім спрямовувала зусилля на:
• створення власної вертикалі, зокрема і корупційним шляхом у ВР (і придушенні інакомислення);
• сприяння економічним інтересам олігархів, які стоять за Партією регіонів (і жертвування при цьому стратегічними інтересами, як-от у питаннях обміну "флот на 25 років за знижку на газ");
• загравання із виборцями, які складають "ядро" підтримки ПР, спекуляції на темах мови та історії (і відтак – провокування розбрату в суспільстві).
Натомість у основних соціальних, економічних, безпекових і гуманітарних питаннях влада діяла всупереч своїм обіцянкам:

1. Соціальні обіцянки скасовані, перекручені або віддані на відкуп уряду.
Програма кандидата Януковича «Україна для людей» передбачала, зокрема:
• принципово нову державну стратегію надання соціальних гарантій громадянам упродовж усього життя;
• щомісячні соціальні виплати на кожну дитину: при досягненні нею 3-річного віку і до 13 років родина отримуватиме щомісячно по 250 грн., а з 13 до 18 років – по 500 грн.;
• встановлення мінімальних розмірів пенсій, які забезпечуватимуть базові потреби кожної людини: житло, їжа, лікування;
• реалізацію національної програми відродження українського села.

Дії протягом перших 100 днів – і насамперед, ухвалений за неприродно скороченою процедурою (за один день, упродовж кількох хвилин – у всіх трьох читаннях) закон про Держбюджет – ані на крок не приблизили виконання цих обіцянок.
• Обіцяне підвищення пенсій вилилося фактично у виконання іще минулого року прийнятого закону про підвищення пенсій для громадян, у яких вони нижче прожиткового мінімуму.
o Механізм знаходження коштів для цього пропонував ще Президент Ющенко, за його поданням цей механізм затверджувала Верховна Рада.
• Натомість Закон «Про підвищення соціальних виплат малозабезпеченим родинам», хоча в свій час його пропонувала Партія регіонів, 14 квітня не отримав жодного голосу ПР.
o 18 травня така ж доля спіткала законопроект щодо підвищення оплати праці медикам.
• Загалом, над соціальною частиною бюджету влада ретельно не працювала. У видатках на соціальні потреби в бюджеті залишись здебільшого цифри, закладені ще урядом Тимошенко.
• Натомість у законі про Держбюджет на 25% збільшено витрати на утримання органів влади.
• До того ж, усупереч Конституції і законам, за законом про Держбюджет Кабмін отримав право ручного управління держборгом, соціальними виплатами та боргами по ПДВ.
o Тобто, якщо заплановані бюджетним розкладом доходи "для забезпечення захищених статей" (а до них входять і "соціальні" статті) не будуть виконуватися, уряд зможе в ручному режимі фінансувати їх за рахунок збільшення держборгу понад визначені ліміти, а низку витрат - навіть урізати.
• Міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк повідомив про плани уряду запровадити соціальні картки для забезпечення незаможних громадян дешевими продуктами.
o Іншою стороною цього нововведення стане відмова від державного регулювання цін на соціально значущі продукти харчування і скасування державних дотацій.
o Це може означати, зокрема, огульне припинення фінансування державних програм, спрямованих на чутливі сфери – і насамперед підтримку села (надання дотацій, пільгових кредитів тощо).
o Доки аграрний комплекс у цілому отримає вигоду від можливості реалізовувати продукцію за ринковими цінами, конкретні селянські господарства залишаться покинутими напризволяще.

2. Замість «інвестиційно-інноваційної моделі економіки» продовжується визискування бізнесу:  
Янукович обіцяв, що «Починаючи з 2010 року, гарантую щорічне зростання ВВП, збільшення частки інноваційно активних підприємств, збільшення прямих іноземних інвестицій в Україну до 50 млрд. дол. США у 2014 році".
Таких результатів планувалося досягти, зокрема, запровадивши:
• податкові канікули для малого бізнесу на 5 років;
• ухвалення Податкового кодексу, зниження ставок податків.
Сигнали, які посилає влада інвесторам – насамперед через бюджет, поточне законодавство і заяви посадових осіб, не додають оптимізму.  
• Влада не мала – і не має – практичного плану економічних реформ.
o Лише насамкінець 100-денного періоду роботи нової влади світ побачила «Програма економічних реформ на 2010 – 2014 роки».
o Навіть на поверхні лежить суперечність між деякими її положеннями і принциповими, навіть різко емоційними обіцянками Януковича і Партії регіонів (зокрема, щодо підвищення пенсійного віку для жінок).
o Виникає запитання – чому нинішні можновладці гаяли час, коли були опозицією – адже саме тоді можна було розробити усі необхідні плани, обговорити їх (а перебування в опозиції спонукає до спілкування зі ЗМІ і громадськістю) і почати реалізовувати відразу після здобуття влади.
o Можна зробити висновок, що Партія регіонів обманула суспільство: ідучи до влади, обіцяла провести системні реформи – і, виявляється, не мала уявлення про них.
o Недарма представники МВФ і Світового банку під час презентації "Програми економічних реформ України на 2010-2014 рр." закликали український уряд до "деталізації економічних реформ", а в їх реалізації ставити перед собою більш амбітні цілі.

• Ухвалено нереалістичний бюджет, який до того ж незаконно розширює повноваження виконавчої влади:
o Навіть прем’єр Азаров, не стримавшись, назвав бюджет «важко виконуваним».
o Експерти МВФ висловили сумнів у здатності української влади виконати цей бюджет.
 Вони вважають, що реальний дефіцит в Україні, за підсумками року буде не 5,3% ВВП, як прийняли, а в районі 14%.
 Крім того, у МВФ не бачать від України вирішення проблем «Нафтогазу», намірів реформувати систему пенсійного забезпечення і підвищення ціни на газ для населення – особливо перед виборами.
 Відтак експерти прогнозують, що МВФ відмовить Україні в кредиті.
o За оцінками В.Пинзеника, декларований у бюджеті 2010 року дефіцит у нібито 5% ВВП не відповідає дійсності. Реально дефіцит сягає майже 16%, або 170 млрд. грн.
• Підприємствам не варто розраховувати ані на повернення боргів з ПДВ, ані на відшкодування ПДВ живими грошима: на ці цілі у бюджеті передбачено лише 24,9 млрд. грн., при тому, що в минулому році повернуто 34,5 млрд. грн.
o Умови погашення боргу з ПДВ цінними паперами не прописані - немає ні обсягу, ні ставки. "Пізніше" їх збирається визначити сам Кабмін.
o Порядок випуску ПДВ-облігацій не прописаний, що дозволить в ручному режимі змінювати їх умови.
• Партія регіонів, прийшовши до влади, не підтримує законопроектів щодо зниження податкового тиску.
o 12 травня ПР відмовилася голосувати навіть за внесення до порядку денного законопроектів, які прямо передбачали виконання програмної обіцянки Януковича – зниження ставок ПДВ і податку на прибуток (законопроекти "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо зниження податкового тиску)" і "Про внесення змін до статті 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (щодо зниження податкового навантаження)").
• Податковий кодекс, який уряд обіцяє розробити "до кінця 2010 року", може бути введений в дію лише з другої половини 2011 року (інакше ані платники податків, ані податкові адміністрації не зможуть адаптуватися до нових умов).
o Відтак, як мінімум півроку у податковій реформі згаяно: якби влада мала проект Податкового кодексу, то провела би його через свою більшість у ВР – і вже на початку 2011 року країна жила би за новими податковими правилами.
• Представники ПР уже шукають приводи для утисків малого бізнесу.
o Віце-прем’єр С.Тігіпко заявив, що уряд планує істотно скоротити список видів діяльності, за якими дозволяється працювати з використанням єдиного податку.
o Керівник Держкомпідприємництва М.Бродський заявляє про доцільність скасування спрощеної системи оподаткування
o Член парламентського Комітету з питань економіки Ірина Горіна виклала нове бачення командою Віктора Януковича поняття малий бізнес: «предприниматели, которые работают без права найма рабочей силы, то есть работают самостоятельно». І лише вони можуть розраховувати на обіцяні Януковичем під час виборів податкові канікули.

3. Замість гарантування національної безпеки – зубожіння збройних сил і відмова від участі в євроатлантичній безпековій структурі.
Замість дружніх, взаємовигідних відносин з Росією – здача національних інтересів.
У програмі "Україна для людей" ідеться:
• "Гарантую перехід на контрактну армію з 2011 року. Забезпечу переозброєння армії сучасними видами озброєння, використовуючи вітчизняні розробки, високі технології і виробничі потужності оборонного комплексу країни";
• "Відновлю дружні та взаємовигідні відносини з Російською Федерацією, країнами СНД, забезпечу стратегічне партнерство зі США, ЄС, країнами „великої двадцятки”".

На фінансування Збройних Сил України у Державному бюджеті України передбачено лише 13,47 млрд.грн. – сума практично на третину менша тієї, яку в Міноборони називали мінімально необхідною.
• І попередній в.о. міністра Валерій Іващенко, і нинішній міністр оборони Михайло Єжель заявляли, що збройні сили потребують фінансування на рівні 19 млрд. грн. (24 вересня 2009 року та 31 березня 2010 року відповідно).
• З цим погоджувалися і в профільному парламентському комітеті, причому представники ПР: "13 млрд. грн. не вистачить навіть на мінімальне фінансування збройних сил", - говорив голова підкомітету з питань воєнної безпеки та оборони Олександр Кузьмук (14 вересня 2009 року).
У цьому контексті рішення нинішньої влади відмовитись від членства в НАТО є безвідповідальним.
• НАТО є єдиною реально діючою безпековою структурою, яка гарантує захист своїм учасникам.
• Задоволення вимоги кремлівських партнерів нинішньої влади щодо відмови від вступу до НАТО може задорого коштувати Україні. Адже вона опиняється сам на сам із загрозами сучасного світу – без адекватних внутрішніх ресурсів їм протидіяти.

Замість «дружніх і взаємовигідних» зв’язків із Російською Федерацією Україна отримала капітуляцію у низці принципових сфер – і «робота триває»:
• Подовження на 25 років перебування ЧФ РФ у Севастополі несе цілу низку безпекових, економічних і екологічних загроз:
o Перспектива втягнення України в геополітичні авантюри Росії;
o Безкарність дій ЧФ РФ і його представників, можлива діяльність як плацдарму в роботі проти України (особливо зважаючи на повернення офіцерів ФСБ);
o Втрати кількох мільярдів доларів можливих прибутків на рік, адже іноземний військовий об'єкт розташований на близько 18 тис. га унікальної рекреаційної території Чорного моря і 4,5 тис. га Севастополя, в чотирьох бухтах і на причалах, які могли б приносити до бюджету міста та України значно більші кошти.
• При цьому вигоду від обміну "бази ЧФ на знижку на газ" отримали лише олігархи – і то тимчасово:
o Російська сторона відмовляється змінювати невигідну для України формулу розрахунків ціни на газ, яка міститься в контрактах Путіна-Тимошенко 19 січня 2009 року. Відтак "знижки", технічно забезпечені скасуванням експертного мита на газ, можуть бути односторонньо і швидко скасовані РФ;
o Зростання ціни на газ для українських громадян видається неминучим – попри обіцянки влади не йти на це:
 В Україні скорочується видобуток власного дешевого газу, який іде на потреби громадян (у І кварталі 2010 року видобуто на 8% менше, ніж за той самий період 2009 року); отже, можливе виникнення його дефіциту, нестачі для задоволення потреб населення;
 МВФ жорстко ставить умову підвищення ціни на газ для населення як передумову надання кредиту;
 Нинішня влада неодноразово демонструвала "ціну" своїм обіцянкам. Останній приклад – пропозиція у "Прорамі реформ" про підвищення пенсійного віку для жінок, хоча іще 21 січня цього року Янукович обіцяв «нікому не дозволити» будь-яке підвищення пенсійного віку.

• Створення СП між «Нафтогазом» і «Газпромом» із передачею активів і з кінцевою метою об’єднання компаній (про що неодноразово заявляють представники російської сторони) призведе до контролю Росією життєво важливої для України галузі:
o На першому етапі – до практичної передачі Росії української ГТС та інших енергетичних активів всупереч українським національним інтересам і чинному законодавству, зокрема Закону України про трубопровідний транспорт від 15 травня 1996 року № 192 (із змінами 2003 і 2006 рр.);
o У подальшому – до формування економічного підґрунтя союзної держави.

• Залишаються невідомі громадськості деталі угоди про постачання ядерного палива з Росії в Україну.
o Якщо вона передбачає відновлення монополії російського концерну ТВЕЛ, Україна потрапляє у дуже небезпечну залежність: адже близько 50% її електроенергії виробляється саме атомними станціями.
o Інші країни в подібному стані прагнуть диверсифікувати постачання палива, а оптимально – створити власний ядерний цикл.
o Тим часом, 30 квітня голова «Росатому» С.Кірієнко повідомив, що Росія й Україна розглядають можливість створення СП на базі "Атоменергомаш" і "Турбоатом".
• Решта питань співпраці, створення спільних підприємств, залучення російських інвестицій також вирішується приховано від громадськості.
o Тому не виключено, що результати будуть такі ж невтішні для національної безпеки, як і щодо флоту, СП з «Газпромом» чи перспектив із ТВЕЛом.
o 20 травня прем’єр-міністр України заявив, що нинішня влада готова розглядати можливість інтеграції в Єдиний економічний простір країн СНД.

• Небезпеку становить не сам факт співпраці чи розробка відповідних документів – а готовність української влади жертвувати стратегічними національними інтересами на догоду міркуванням поточного моменту.
Натомість російська влада прагне використати таку ситуацію, аби різко покращити своє становище у відносинах з Україною і в регіоні в цілому.
27 квітня за результатами переговорів між головою уряду РФ В. Путіним і віце-прем’єром І. Сєчіним, з одного боку, та першим віце-прем’єром А. Клюєвим, головою Мінпаливенерго Ю. Бойком та міністром закордонних справ К. Грищенком – з іншого, українській стороні був переданий проект міжурядової угоди про розширення стратегічного співробітництва в галузі енергетики. Проектом фактично передбачено погодження:
o створення СП із закупівлі та реалізації природного газу в Україні у результаті чого «Газпром» фактично стане монополістом та визначатиме всі правила гри на українському газовому ринку;
o встановлення повного контролю над газотранспортною системою України, включаючи підземні сховища газу;
o гарантування Україною в односторонньому порядку недоторканності власності господарюючих суб’єктів РФ, їх дочірніх підприємств та афілійованих товариств, які діятимуть на території України;
o безпосередню участі російської сторони в розробці та формуванні методики розрахунків тарифів на послуги з транзиту нафти по українських магістральних нафтопроводах;
o укладення багаторічного контракту на ексклюзивні поставки ядерного палива для енергоблоків українських АЕС, кредитуванні та будівництві двох нових блоків за російським взірцем і застарілими технологіями;
o створення СП з розробки Новокостянтинівського родовища урану в Україні та знятті державно-монопольних обмежень на участь російської сторони у цьому проекті.
Виконання цих умов якраз і призвело би до встановлення російського контролю за ключовими галузями української економіки.

4. Замість ефективної влади – створення механізму для бездумного виконання свавільних рішень.
Янукович у програмі "Україна для людей" обіцяв:
• «Вдосконалення механізмів державної влади, зміцнення засад парламентаризму і демократії, реформування системи правосуддя»;
• «Продовжу рішучу боротьбу з корупцією та тіньовою економічною діяльністю».

«Вдосконалення державного механізму» не відбулося. Натомість відбулася штучна консолідація влади, яка передбачала низку небезпечних для держави процесів:
• Повернення до парламенту великомасштабної політичної корупції під час створення парламентської більшості на індивідуальній основі;
• Зречення Конституційним Судом своєї ролі як незалежного державного арбітра – коли зміни в тлумаченні Конституції пояснюються ухваленням Закону про Регламент ВР (положення якого на той час самі були предметом іншого конституційного подання);
• Формування виконавчої влади на всіх рівнях за принципом належності до певного регіону/клану чи особистої відданості.
Цілу низку відповідальних посад зайняли люди, які в минулому притягалися до кримінальної відповідальності – і відповідні повідомлення містилися у ЗМІ:
• Олександр Черпіцький, заступник міністра оборони і за сумісництвом — директор Державного департаменту надлишкового майна та земель, має судимість і неодноразово розшукувався правоохоронними органами;
• Валерій Дерновий, нинішній керівник Черкаського обласного управління внутрішніх справ, був засудженим у кримінальній справі (що автоматично позбавляє його права на посади в системі МВС);
o У керівництві МВС з’явились також Олег Сало, Василь Варцаба, Віктор Русин, які очолили міліцію відповідно Рівненщини, Івано-Франківщини і Закарпаття.
o Варцаба, Русин і Дерновий відомі своєю активною роллю у скандальних Мукачівських виборах 2004 року; всі зазначені особи у 2005-2006 перебували у розшуку за зловживання і організацію фальсифікації виборів.
• Олександр Чабанов, призначений ВР Криму главою республіканського комітету із земельних ресурсів, у квітні 1991 року був засуджений Первомайським райсудом Владивостока за статтею про розкрадання державного чи громадського майна з використанням службового становища.
При цьому правоохоронні органи – за російським зразком – із органів захисту права остаточно перетворюються на апарат репресій.
Кадри на всіх рівнях підбираються відповідні:
• Президент Янукович оголошував своє послання про внутрішнє і зовнішнє становище України, сховавшись від народу.
o Оголошення відбулося в палаці "Україна", хоча за Конституцією має відбуватися перед Верховною Радою;
o Усі прилеглі райони були оцеплені правоохоронцями, обмежено рух транспорту і громадян;
o Опозиції було заборонено проводити заходи біля палацу "Україна", а спроба провести пікетування була заблокована міліцією.
• У Харкові у травні-червні 2010 року триває конфлікт щодо будівництва нової дороги крізь парк відпочинку імені Горького в м.Харкові.
o Проти вирубки дерев у парку повстали як екологічні організації, так і все більше число звичайних харків’ян. Протестувальники стверджують, що в ході будівництва знищується набагато більше дерев, ніж зазначено у відповідних дозволах.
o Забудовники використовують важку техніку і бензопили, аби силою провести роботи.
o Новий голова Харківської ОДА М.Добкін вважає, що мітинги громади «проплачені».
o Правоохоронці, замість зайняти нейтральну позицію і сприяти мирному вирішенню конфлікту, фактично виступають на боці забудовників.
• 26 травня 19-річний студент Ігор Індил загинув під час затримання в Шевченківському райвідділку МВС столиці.
o 2 червня ц.р. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Нінa Карпачова назвала цю смерть убивством і висловила впевненість, що правоохоронці намагаються "зам'яти" цю справу.
• 27 травня у Львові міліція відтіснила опозиціонерів з площі перед Політехнікою, залишивши там лише прихильників Януковича.
o Янукович, який практично не в змозі побачити реальне ставлення громадян до себе (оскільки пересувається у спеціально створених, «стерильних» умовах), не знайшов нічого кращого, ніж сказати: «Я впевнений, що в цілому Львівщина позитивно сприймає нашу роботу. А та купка людей - це замовні політичні завдання».
• Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов пропонує виділити на околиці Києва велике поле для мітингів опозиції.
o "Це право наших громадян - проводити мітинги. Але з однією умовою - вони не повинні заважати нормальній життєдіяльності інших людей і установ… Будь ласка, мітингуйте у парку ", - сказав міністр в інтерв’ю газеті «Сегодня» 10 травня 2010р.

• Зрештою, до 2011 року відкладено вступ у дію пакету антикорупційних законів, які зокрема передбачають декларування чиновниками видатків.

5. Замість сприяння розвитку української культури – включення України до російського культурного, мовного, інформаційного простору
У програмі "Україна для людей" ідеться:
• "Виступаю за надання російській мові статусу другої державної.
• Я - послідовний прихильник цивілізованого вирішення цього питання, здійснення збалансованої державної мовної політики, яка адекватно реагує на мовні потреби суспільства, відповідає загальновизнаним нормам міжнародного права, Європейській хартії регіональних мов або мов меншин"
Замість "цивілізованого" вирішення чутливих гуманітарних питань, нинішня влада заходилася зросійщувати український інформаційний і гуманітарний простір:
• 27 травня В.Янукович заявив перед представниками Міжнародної ради російських співвітчизників: «Ми уже підготували низку законопроектів, що будуть послідовно внесені на розгляд Верховної Ради. Після їх прийняття російська мова, яка є рідною для багатьох громадян України, займе належне місце у житті нашого суспільства».
o ВР АРК 26 травня ухвалив постанову «Про реалізацію конституційних гарантій на вільне використання російської мови в Автономній республіці Крим та сприяння виконанню зобов'язань України щодо реалізації норм європейської Хартії регіональних мов або мов меншин», надавши російській мові статусу регіональної.
o Таке рішення не тільки виходить за рамки повноважень ВР АРК, але суперечить самій суті згаданої Хартії. Адже в останній надаються гарантії для мов, що зникають і відтак потребують захисту. Очевидно, що російська в АРК до таких не належить.
• 27 квітня, відповідаючи на запитання депутатів ПАРЕ у Страсбурзі, В.Янукович заявив, що “визнавати Голодомор як факт геноциду щодо того чи іншого народу, ми вважаємо, буде неправильно, несправедливо. Це була трагедія, спільна трагедія держав, що входили до СРСР”.
o У той самий день на брифінгу у Страсбурзі В.Янукович заявив, що Україна буде продовжувати членство в ГУАМ тільки за умови отримання практичної користі від такого формату співпраці.
• 21 квітня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення ухвалила рішення внесені міжнародні версії російських каналів "РТР-Планета" та TVCi, а також зареєстрований в Росії "Теле 9" до списку адаптованих каналів в Україні.
o Незважаючи на поширення ними (зокрема "РТР-Планета") наклепницьких антиукраїнських матеріалів (наприклад, щодо буцімто існування в Україні "в’язниць ЦРУ").
• 21 квітня Донецький апеляційний адмінсуд визнав "незаконним" Указ президента України В.Ющенка про присвоєння звання Героя України головнокомандуючому УПА Р. Шухевичу.
• 2 квітня Донецький окружний адміністративний суд визнав "протиправним" указ Президента В. Ющенка про присвоєння С. Бандері звання Героя України.
• 29 березня віце-прем’єр В.Семиноженко в ефірі Шустер Live заявив, що ідея створення союзу України, Росії і Білорусії є «однією зі схем, яка має право до розгляду, так само як і участь України в Євросоюзі».

6. Замість розвитку української освіти – антиукраїнські ініціативи у цій сфері
У програмі "Україна для людей" Янукович обіцяв:
• Створю належні умови для нарощування освітнього потенціалу України, забезпечення широкого доступу талановитої молоді до нових знань незалежно від місця проживання, майнового стану та фінансових можливостей батьків.
• На законодавчому рівні гарантую збільшення кількості бюджетних місць у державних вищих навчальних закладах до 75%.
• Протягом 10 років принаймні 3 українські університети повинні увійти до світового рейтингу 500 найкращих вищих навчальних закладів.
• Влада забезпечить «зменшення показника наповнюваності шкільних класів, що збереже 2000 сільських шкіл».
Реальними пріоритетами влади виявилися інші:
• 25 травня під час прямої лінії в «Комсомольська правда в Україні» міністр освіти та науки Д. Табачник повідомив, що шкільний курс зарубіжної літератури буде перейменовано в світову літературу, де «російська література займатиме найбільший обсяг - три чверті навчального процесу».
• 25 травня у Донецьку міністр освіти і науки Д. Табачник заявив, що має намір скоротити кількість шкіл у сільській місцевості. Хоча у передвиборчій програмі В.Януковича дано протилежні обіцянки: нова влада забезпечить «зменшення показника наповнюваності шкільних класів, що збереже 2000 сільських шкіл».
• 14 травня Д.Табачник повідомив, що Україна і РФ до кінця 2010 року підготують та видадуть спільний навчальний посібник для вчителів історії, де будуть викладені різні точки зору на «деякі складні процеси».
• 29 березня міністр освіти і науки Д. Табачник скасував своїм наказом державний екзамен з української мови для бакалаврів у вищих навчальних закладах.

7. Замість дотримання демократичних норм і принципів – погіршення ситуації у сфері свободи слова і свободи вибору
Янукович заявляв у передвиборчій програмі:
• «Прагну реального утвердження в Україні європейських стандартів демократії, неухильного забезпечення прав і свобод людини…
• Прагнучи до суспільного прогресу, й надалі захищатиму конституційне право громадян на вільне вираження своїх поглядів і переконань»;
• "Виступаю за децентралізацію влади, реформування міжбюджетних відносин на користь місцевого самоврядування".
Це залишилося загальними фразами, які мають мало спільного з реальністю:
• За результатами квітневого опитування, проведеного Асоціацією незалежних регіональних видавців України, 41% видавців та директорів регіональних газет вважають, що ведення видавничого бізнесу в квітні ускладнилося через дії органів влади.
o 19% видавців повідомляють, що в регіонах існує спроба з боку органів влади впливати на редакторів та журналістів. А 7% заявляють, що реалізатори преси відмовлялися брати для розповсюдження видання з публікаціями критичних матеріалів про органи влади.
• Журналісти телеканалів СТБ та «1+1» оприлюднювали в Інтернеті відкриті листи щодо запровадження цензури на цих каналах.
• У квітні Міжнародна організація «Репортери без кордонів» поширила заяву із висловленням занепокоєння погіршенням свободи слова в Україні після приходу до влади нового Президента В. Януковича: «В останні три місяці відбулось серйозне повернення до залякування та фізичних нападів на журналістів, а також перевищення повноважень щодо мас-медіа».
• У квітні Голова Одеської ОДА Е.Матвійчук видав розпорядження про відмову від співзасновництва єдиної української обласної газети «Чорноморські новини».

• Свавільним рішенням Верховної Ради було перенесено на невизначений термін вибори місцевих голів – чим ставляться під сумнів конституційні принципи змінюваності влади в чіткі терміни і свободи вибору.
o Місцеві вибори призначатимуться, виходячи не з Конституції, а з політичної доцільності.
o ЗМІ повідомляють про плани змінити виборче законодавство таким чином, аби уможливити фальсифікації і створити сприятливі умови для кандидатів від влади.

Громадяни мають достатньо фактів для того, щоби робити висновки. Із наближенням виборів з’являються шанси втілити ці висновки в дію і оцінити політиків по справах їх.