Вітаємо Вас зі святом української мови та писемності!
І дійсно, нам є чим пишатися. Українська мова є наймилозвучнішою в світі після італійської. Наша мова має пестливі форми майже для всіх слів. А граматичні конструкції будови речень є одними з найдосконаліших серед трьох тисяч мов, якими спілкуються народи планети Земля.
За поширенням на планеті, українська мова входить у першу тридцятку. А уявіть собі, як може відродитися і поширитися наша мова, коли нею почнуть говорити всі українці?
І дійсно, придивіться до іноземців, їх тут у Харкові вдосталь, вони між собою говорять лише своєю арабською, китайською чи іншими мовами, які є для них рідними. А чому ж ми вдома спілкуємося російською? І тут уже не вийде виправдати себе адміністративним тиском начальника та загрозою звільнення з роботи. Бо найбільша вина наша в тому, що ми не знаємо свою рідну мову, і мало того, далеко не всі намагаємося її вчити.
Тоді ж хто повинен визнавати українську мову лінгвістично незалежною, коли ми самі цього не робимо? І хто тоді має поважати нас як націю, коли ми не відроджуємо власну мову?
Імовірно, що значна частина мешканців Харкова, може з великою впевненістю стверджувати, що своєю рідною мовою вважають російську. Але коли українці приїздять до Москви чи Санкт-Петербургу, то їх там ніколи ніхто не називає росіянами, бо як би не намагалися ці люди говорити російською, вимова в них інша і їх одразу пізнають серед натовпу.
Звідси бачимо, що значна частина мешканців нашого міста досконало не володіє ні українською, ні російською мовами. Але цей факт вказує лише на безграмотність, бо пишатися тут нічим. Адже в самих агітаційним матеріалах, що друкувалися російською мовою, можна було знаходити по 3-4 помилки на кожній сторінці.
Якщо задуматися глибше, то якою б гарною і милозвучною не була українська мова, вона потребує живих носіїв. І Бог не дарма створив мови, такі не повторні, з різним звучанням і граматикою. Ми повинні берегти це творіння, що нам послано, і примножувати, бо ми не творці, і нам не дано права заживо знищувати, а російський чи польський суржик не є і не може бути досконалішим за власну мову.
