Чи могла Україна не вдягати московське ярмо?
Після низки повстань проти польського гноблення український народ здобув тимчасову автономію. Але українські землі були затиснені між Московською державою, Річчю Посполитою і Османською імперією, тому отримати повну незалежність було вкрай складно.
Врешті-решт, Богдан Хмельницький згодився на військово-політичний союз і визнав протекторат московського царя над Україною. За всіма домовленостями, Україна мала право на збереження власних державних прав, але Московська сторона часто порушувала ці гарантії і вже через 120 років Україна стала повною колонією Москви.
Лише в 1917-1919 рр. Україна вивільнилась і розпочала власні державотворчі процеси. Але хоч і не царська, а вже більшовицька, та все одно ж Росія, - знову поневолила Україну. Довгоочікувана незалежність повернулась 1991 р. І здається, що все було б добре, аби чинна влада знову не накинула це московське ярмо.
1954 р. виповнилося триста років московського поневолення. І саме до цієї дати уряд СРСР підготував документи на передачу Кримського півострова до складу України. Тоді ніхто не думав про те, що Совєтський Союз роздробиться, і суто з господарчих міркувань (найближча подача води, електроенергії тощо) Крим було приєднано до України.
З історії видно, що царські гарантії на власну Українську державність Московія порушила і замість очікуваного захисту від Речі Посполитої, Україна отримала нове московське ярмо. І тут уже не варто розмірковувати над тим, який колонізатор і в які часи був кращим, а який гіршим. Україна надовго втратила незалежність, тому Переяслівська Рада принесла набагато більше лише лиха ніж користі.
