Як у Харкові обирали книгу 2010 року
Роман Сергія Жадана «Ворошиловград» визнано книгою 2010 року. За нього проголосувало 7 читачів і кілька літературних критиків. Сам по собі роман є цікавим, містить багато описів, але у тексті достатньо часто трапляються нецензурні слова. Вийшло так, що книгою 2010 року визнано саме такий текст. Коментувати цей факт можна по-різному, але водночас книжка є більш-менш читабельною. Сам автор користується широкою популярністю в студентських колах.
Для інших авторів та їх книжок журі створило різні номінації. Таким чином, книжка, яка відстала від твору Сергія Жадана на один читацький голос, отримала першість у номінації «Мистецтво споглядання». Це роман Тараса Прохаська «Бо так Є». Зокрема, літературний критик Ростислав Мельників дуже високо оцінив такий рідкісний дар оповідача.
4 читацьких голоси набрала антологія «Декамерон» і за рівнем читацької підтримки опинилась на третьому місці. Для неї журі теж знайшли нову номінацію.
Найкращою книгою в номінації «Наратор», тобто оповідач, визнали роман «Wintersport», автором якого є Фоззі.
Для праць Григорія Сковороди знайшлась номінація «Аd fontes» (латиною - "До джерел"). Ця книга цінна тим, що всі її тексти звірені з оригіналами праць філософа. Перший наклад такої книжки вийшов за власний кошт професора Ушкалова, а потім канадська діаспора допомогла завершити цю справу і наклад значно збільшився.
Також були номінації «Чого хоче жінка», тобто кращий твір для читачів-жінок, чоловіків тощо.
Перед тим, як зробити малесенькі бюлетені для читачів й організувати голосування, літератори обговорювали нові романи в мережі «ЖЖ». На жаль, представники журі прочитали не всі книжки, які внесли до списку в маленькі бюлетені й дали право вибору читачам.
