Чи правильно вчинив тато?

Її звали Надією, а його – Сергієм. Разом їм було відносно добре, але Сергій мріяв про дівчину високого зросту з довгим хвилястим волоссям. В Надії волосся було довге, але не хвилясте, та й зріст її був середнім.

Надія хотіла мати хлопця з басистим голосом, широкими плечима і сильними руками. А Сергій був низеньким худорлявим хлопцем з ніжним тенором.

Подумавши вдвох деякий час над цими питаннями, вони вирішили узаконити свої стосунки. Адже вони вдвох не пиячать і не палять, а попробуй такого зараз знайти.

Надія, боячись за те, що дівчину високого зросту без шкідливих звичок знайти значно легше ніж такого хлопця, тому вирішила якомога швидше народити дитину. Хлопець був категорично проти і це весь час насторожувало і не давало спокою. Вона боялася, що Сергій її покине. 

Знаючи про те, що зараз половина шлюбів розпадається і такий хід уже всі звикли сприймати нормально Надія щодня молилася Богу, щоб їй якомога швидше вдалося завагітніти. 

І це трапилося. Сергій ледь не щодня вимагав робити аборт. Бідна дівчина не витримавши цього всього сказала, що покине його сама і поїде жити до матері. 

Вона відчувала себе матір’ю і вже уявляла свою дитину, як вона ходить, росте, навчається... Їх уже було байдуже чи покине її Сергій чи ні. Але Сергій дуже злякався такого рішення і припинив дорікати за небажану для нього вагітність. 

 Надія весь час дуже нервувала та й робота була фізично важкою. Начальник побачивши збільшений животик, одразу звільнив її з роботи. Сергієві довелося працювати за двох. Грошей не вистачало навіть на харчі. Слава Богу,  допомагали батьки і народилася донечка. Але немовля було дуже слабким і через півроку померло. 

 Надії здавалося, що її чоловік радіє і, звільнившись від свого батьківського обов’язку, піде від неї. Недовго думаючи, вона вирішила, що сама дитина не мала якихось вад і винні в її смерті лікарі, які не вчасно поставили діагноз стафілококу і не дали потрібних ліків.

Надія обіцяла своєму чоловіку, що вагітніти більше не буде, доки хоч трохи не покращиться медичне обслуговування. Він щиро вірив у те, що його дружина вживає спеціальні пігулки і ніякої відповідальності перед ним не з’явиться. Але через кілька місяців вона завагітніла знову.

Народилася знову дівчинка. Мати була слабкою і змученою після перших пологів і смерті дитини, тому наступне немовля виявилось дуже хворобливим. 

 Грошей не вистачало навіть на молоко. Державну допомогу надавали лише у тому випадку, коли батько і мати офіційно працюють. Їм цих грошей не виплачували. 

Сергій працював офіційно і вирішив, що раз дружину звільнили з роботи і держава теж нічого не дає, то нехай тоді йому сплачують декретну відпустку. А навіщо ходити на роботу, коли можна так гроші отримувати. А дружину можна офіційно десь вахтеркою на 300 грн. за місяць влаштувати, або взагалі записати, що вона не бажає виховувати дитину.

Не довго думаючи так і зробив. В начальника від такого повідомлення ледь очі на лоба не вилізли, але погодився, бо куди діватись. 

Сергій залишався вдома, мати ходила на всілякі підробітки і якось з горем пополам кінці з кінцями сходились. Дівчинка підростає. Але з батька досі насміхаються друзі за такий вчинок.