У Харківській книгарні «Є» відбулася презентація збірки творів Олександра Ірванця
Таку назву «Сатирикон ХХI» дало видавництво «Фоліо». Назва «сатирикон» є поширеною в літературі. Таким словом у свій час було названо роман, з такою назвою виходив журнал тощо. ХХI– тому що книжка є 21-ою у творчому доробку автора.
Під час зустрічі з мешканцями Харкова, Олександр Ірванець зачитав вірші, які були написані ним у 19 років. Потім, рухаючись до старшого віку, автор перейшов до саркастичної поезії.
Олександр Ірванець зачитав «Оду гривні» та ще кілька політичних пародій. Шанувальники поезії також почули ліричні вірші, верлібри та прозові тавтограми (текст, у якому всі слова починаються на одну літеру).
Творчу зустріч вів Харківський письменник Сергій Жадан. Для нього, Олександр Ірванець є творчим наставником.
За словами Сергія Жадана, частина творів Олександра Ірванця вже перекладена на польську, німецьку, англійську, шведську, російську мову. Переклади п’єс на німецьку мову є, навіть у Казахстані, оскільки на тій території є німецька діаспора. На російську мову перекладено небагато творів й автор до цього не прагне. Письменник має авторські блоги на кількох Інтернет виданнях (сайт «Тиждень», «Politiko» тощо).
Олександр Ірванець розповів і про свою драматургічну творчість. Його п’єси почали ставити в Німеччині, і після величезного успіху театральних постановок, п’єси Олександра Ірванця змогли побачити українські глядачі.
Шанувальники письменника поставили низку запитань про драматургічну творчість, тому Олександр Ірванець коротко переповів зміст деяких п’єс.
І, звичайно ж, мешканців Харкова цікавить ставлення письменника до нашого міста. Мати Олександра Ірванця родом з Харкова, але більшу частину свого життя письменник прожив на Волині.
«Люди тут не такі, як на Волині. Харків був для мене своєрідним творчим відкриттям», - додав Олесандр Ірванець.
Один із шанувальників творчості Олександра Ірванця заспівав політичну пародію (тобто вірш письменника). Присутні були в захваті. А після цього, автор дарував свої автографи шанувальникам, та дав інтерв’ю журналістам.
Дивувало і те, що кожному наступному шанувальнику, Олександр Ірванець писав інше побажання. Такий творчий порив був несподіваним. За автографом Олександра Ірванця стояла черга і його шанувальники тримали в руках різні книжки, різних років. Найпомітнішою з них, був роман «Рівне/Ровно». Стояла черга і до каси, оскільки після зустрічі з автором знайшлись охочі придбати збірку вибраних творів «Сатирикон ХХI».