Фестиваль „Кроковеє коло” відбудеться наприкінці березня, а гала-концерт його учасників – у травні
„Програма фестивалю включатиме науково-практичну конференцію, творчі змагання, гала-концерт та виставку робіт юних майстрів традиційних художніх ремесел, - розповідає завлабораторією дослідження нематеріальної культурної спадщини обласного центру культури та мистецтва Галина Лук’янець. – Для участі у заходах фестивалю запрошуються учасники народознавчих, фольклорних, дослідницько-виконавських, вокальних гуртів, гуртків народних художніх ремесел клубних закладів, загальноосвітніх шкіл, шкіл естетичного виховання, будинків дитячої та юнацької творчості. Науково-практична конференція „Етнологія і фольклористика” відбудеться за темами: музичний фольклор, усна народна творчість, дитячий фольклор, календарна обрядовість, родинна обрядовість, традиційний народний одяг, житло, ремесла, народна кухня, народні прикмети, обереги, народна метеорологія, народні вірування, демонологія тощо”.
Специфіка цього фестивалю у тому, що його учасники – школярі, що братимуть участь у конференції, фольклористично-етнографічних програмах (календарні свята, родинна обрядовість, вечорниці, дитячі ігри і розваги та інші жанри фольклору), продемонструють свої здібності у гуртовому та солоспіву, традиційних народних художніх ремеслах (писанкарстві, вишивці, витинанці, художньому розпису, ткацтві, лозоплетінні, кераміці, різьбленні, вироби з соломки та бісеру, ліплення та інших).
„Головна вимога до учасників фестивалю, - це відповідність співу та художніх ремесел автентичності народних традицій, - розповідає одна з організаторів фестивалю кандидат педагогічних наук, керівник зразкового художнього фольклористичного колективу „Мережка” ЦДЮТ № 1 м. Харкова Мирослава Семенова. – Це скоріш гра у народну культуру (найбільш ефективна форма досягнення зацікавленості дітей), а не стилізація під автентику. Тут неприпустимі короткі спідниці, або фантазійний орнамент на вишиванці – все повинно точно відповідати місцевим традиціям. Але ми не впадаємо і у язичництво, нам хоча б зберегти традиційну культуру, яка була ще у позаминулому столітті”. Вперше фестиваль „Кроковеє коло” було проведено у 2000 році, і відтоді більше 4 тисяч школярів від 7 до 17 років взяли участь у різних номінаціях.
„Засновниками фестивалю тоді виступили облуправління освіти та науки, облуправління культури, управління освіти міськради, обласне відділення Українського Фонду культури. Завданням фестивалю було залучити школярів до активної науково-дослідницької і виконавської діяльності щодо збереження звичаїв, обрядів, традицій, автентичного співу, національного вбрання та традиційних художніх ремесел, а також обмін досвідом з етнокультурної діяльності, - розповідає завсідниця оргкомітету „Крокового кола” голова Спілки етнологів та фольклористів м. Харкова Наталя Олійник. – У „Кроковому колі” зазвичай брали участь діти Слобожанщини, але гостями фестивалю були і представники інших областей та країн, що демонстрували, як у них ведеться робота щодо передачі підростаючому поколінню народних культурних традицій”.
Слухаючи спогади засновників фестивалю, спадає на думку прислів’я: „Не було щастя, так нещастя допомогло”.
„У 90-ті роки була державна підтримка педагогів-народознавців, керівників художніх колективів, що вивчали та пропагували народну культуру, - каже Мирослава Семенова. – Велася і експедиційна робота за участю юних краєзнавців зі зібранням фольклорно-етнографічних матеріалів. 1994 року до навчальних планів загальноосвітніх закладів увійшов предмет народознавство. Створювалися фольклористично-етнографічні гуртки, гуртки народної вишивки, писанкарства, петриківського розпису, гри на бандурі, сопілці. На уроках образотворчого мистецтва вчитель-методист школи № 151 Ірина Вікторівна Чекмарьова (нажаль, минулого року вона пішла з життя) залучала дітей до писанкарства, витинання, народного розпису, ліплення, ткацтва, виготовлення ляльок-мотанок. Галина Іванівна Воловик, що згодом стала членом Національної Спілки народних майстрів разом з дітьми оволоділа мистецтвом виготовлення виробів з соломки в Ізюмському будинку дитячої та юнацької творчості. У вищах також відбувалася народознавча модернізація навчально-виховної роботи, і насамперед у тих, що готували професійних педагогів. В Україні почали відбуватися фестивалі традиційної народної культури, на яких звучали кращі твори у виконанні автентичних колективів і дослідників фольклору. На чолі з відомим письменником-етнографом Вадимом Скуратівським на Харківщині було започатковано Міжнародний фестиваль традиційної народної культури „Покуть”. Була справжня народознавча революція”.
Однак наприкінці 90-х принципово змінилася парадигма освіти у зв’язку з проголошенням курсу на євроінтеграцію. Державне фінансування народознавчої діяльності стало вкрай обмеженим, у 1998-му народознавство було вилучено зі шкільних програм.
„Народознавці України забили на сполох, бо формування особистості засобами народознавчої діяльності найтісніше пов’язано з моральним, естетичним, громадянським вихованням, а дієвий підхід до впровадження етнокультурних цінностей сприяє всебічному розвитку особистості. Тенденція вилучення дітей, молоді від чистих джерел національної самобутності і культурного розмаїття, від усвідомлення власної причетності до унікальної культури предків створюють загрозливу ситуацію розриву духовно-культурних зв’язків між поколіннями, зниження загального рівня культури, ведуть до втрати морально-етичних норм і формують філософію песимізму, соціальної пасивності, безпорадності й безвиході. Тому у 1999 році у Харкові було створено Спілку етнологів та фольклористів. І Спілка вирішила започаткувати фестиваль, що охопив би усі ланки народознавчої роботи. Він отримав назву „Кроковеє коло”, - згадує Мирослава Семенова. – Перший фестиваль відбувся 2000 року. Окрім участі у конкурсах щодо етнографічних програм, демонстрації дитячих здібностей у співі та художніх ремеслах, зазвичай в рамках фестивалю проводяться учнівські науково-практичні конференції, у яких піднімаються проблеми сучасного народознавства, що розглядаються крізь призму освітянської складової”.
Ось і цього року актуальні питання народознавчої освіти обговорюватимуться в рамках науково-практичної конференції на „Кроковому колі”. Початок її роботи 23 березня о 9.00.
24 березня також з 9.00 в рамках фестивалю відбудеться виставка та виконання дітьми у режимі он-лайн робіт з традиційних художніх ремесел. 25 березня з 8.00 в обласному центрі культури та мистецтва (вул. Пушкінській, 62) – заїзд та реєстрація творчих колективів та окремих виконавців – учасників конкурсів „Солоспів”, „Гуртовий спів”, „Фольклористично-етнографічні програми”.
Гала-концерт кращих учасників фестивалю та заключна виставка робіт відбудуться у рамках заходів Фестивалю традиційної народної культури „Покуть” (за окремим графіком).
