Святого Миколая шанували як покровителя шлюбу

Святий Миколай також опікувався подорожуючими та воїнами. Імператор Юстиніян І (527–565 рр.) збудував на його честь церкву в Константинополі.

Сам же Святий народився в грецькому місті Патри близько 270 р.н.е. і був єдиною дитиною заможних батьків. Його служіння припало на час останніх великих гонінь християн і становлення Церкви. Миколая було ув’язнено за часів Діоклетіана (період правління припадає на 284–305рр.), а звільнено – аж  після виходу Міланського едикту 313 року.

Будучи священиком, а потім єпископом, Святий Миколай Мирлікійський заступався за людей перед світською владою. Особисто просив помилування в імператора Костянтина для трьох юнаків, засуджених до смертної кари.

У церковному житті владика Миколай брав участь у І Нікейському Соборі, на якому закріпив основне догматичне вчення християнства у Символі Віри, проте жодних богословських праць по собі не залишив.

Святим Миколай став не одразу. Будучи маленьким хлопчиком, він допомагав своїм друзям. Але робив це так, щоб вони не здогадувались хто їм допоміг, щоб вони вірили в чудо і намагалися творити щось добре.

Ця традиція, започаткована маленьким Миколайчиком, збереглася й до наших днів. В ніч з 18 на 19 грудня дітям кладуть під подушки книжечки, горіхи, цукерки та інші солодощі.

Святий Миколай дуже багато опікувався талановитими й старанними дітьми. Тож не випадково, на 19 грудня припадає Міжнародний день благодійності. До цієї дати влаштовують різні дитячі конкурси, змагання, дарують подарунки бідним та сиротам.

Діти добре знають це свято і вже чекають подарунків від своїх рідних та друзів. Тож не розчаровуйте їх сподівання. Але Святий Миколай опікувався не лише дітьми. І дуже шкода, що дорослі це свято майже не помічають. А уявіть собі, що 19 грудня хтось із Вас отримує несподівану допомогу?... Ні, не подарунок під подушку, а якусь допомогу. Це була б справжня радість і віра в чудо.