Австрійські рядки Харкова: Поезія Відня в перекладах Сергія Жадана

Власне, почуте складно назвати віршами у звичайному розумінні, як витвір ритмічний, римований. Але, безперечно, це поезія, бо є відображення навколишнього світу, що йде зсередини людини, яка за цим світом спостерігає. І таке ліричне відображення дуже суб’єктивне.

Пан Сергій так і розповідає про свою віденську творчість. Зачитавши післямову, написану 10 років тому, він каже, якщо писав би сьогодні, то все виглядало б інакше. Можливо, змінилось ставлення до Відня, стало не таке категоричне.

Про літературну співпрацю з іншими поетами Сергій Жадан розповів своїми рядками: «Мені хотілося, аби моя співучасть у цій антології, долучення до цих поетів мали суто приватний характер… Жодної тобі корпоративності, жодного тобі наведення мостів між літературами, жодного літературного процесу. Миле приватне спілкування з різними, по-своєму приємними, безумовно талановитими, поза всяким сумнівом нещасними поетами Відня».

Серед гостів вечора були викладачі і перекладачі з німецької. На прохання дати пораду щодо перекладу, С. Жадан відповів, що дуже корисно мати контакт з автором, аби була можливість узгодити переклад, зрозуміти, що автор мав на увазі. Це найважливіше для точного перекладу, в якому зберігається не тільки основна думка, а й усі дрібниці передані мовою автора. Саме такого перекладу тримається С.Жадан. Але не дивлячись на це, одна гостя подякувала письменнику саме за його твори, адже на її думку, ці переклади більше схожі на витвір його сприйняття написаного.

 Дійсно, не знаючи німецької, складно говорити напевне про поезію такого роду, поезію до останнього рядка, сповнену складних образів, простих думок, ранкової віденської кави й депресії.