Харківські «гребанные будни» у програмі кінофестивалю «Схід&Захід. Класика та Авангард»

Короткометражна стрічка розповідає про молодь, яка не хоче миритися з сірими буднями, з самотністю... Жанр картини автор визначив як  документально-ігровий вербатім. Володимир давно захопився цим жанром, спочатку він опанував його на театральному майданчику, а потому і в кіно. Вербатім типологічно відповідає літературі нон-фікшн (документальна проза). Матеріал для вербатіма повністю береться з реальних монологів або діалогів звичайних людей, а актори повинні переповісти їх, з відповідною інтонацією та настроєм.

Головний герой фільму фестивального «Дневник: мои гребанные будни» намагається прожити кожен свій день як безцінний подарунок долі. Сьогодні, наприклад, він розповідає своєму учневі історію про Курбаса, про його нереалізований втечу з Соловків, і про його непоставлені вистави ... Підкреслюючи таким чином неповторність саме свого життя, унікальність та ексклюзивність саме свого особистого життєвого досвіду і власного мислення. Це і є головне сьогодні – виявити себе, неповторність своєї природи в цьому шаленому безликому світі, що наслідує кумирів та залежний від нав’язаних  рекламних брендів. І ще багато інших героїв з їх неповторними і до болю знайомими історіями.

Володимир Снігурченко

«Дневник: мои гребанные будни» про життя молодих людей. Про їх цінностях і поглядах на світ через призму сучасного хаосу у свідомості суспільства в цілому. Два товариша подорожують по підворіттях Харкова. Хтось із них вчитель, а хтось – учень. Вчитель навчає учня відрізняти «лоха» від «піздабола». Учитель здійснював втечу з Соловків з одним дуже відомим режисером, якого потім розстріляли (мова йдеться про Леся Курбаса). Потому до нас звертаються інопланетяни і попереджають про небезпеку. А в цей час ми переживаємо разом з героїнею фільму її сумний досвід з чоловіком, якого вона полюбила «вчора».

Картину «Дневник: мои гребанные будни»  буде показано в рамках програми молодого кіно «FORWARD». Кінофестиваль хоча і міжнародний, але ще достатньо молодий (народився 2008 року). 

"Золотий сарматський лев" - вища нагорода кінофестивалю

«Схід&Захід. Класика і Авангард»  – четвертий  фестиваль у світі, який має мультикультурний акцент. Російські організатори фестивалю вважають,  що зараз як ніколи настала потреба творчо використовувати і розвивати те краще, що було напрацьовано багатонаціональним кіно колишнього Радянського Союзу та інших країн світу. Концепція фестивалю наголошує: «Кіно може собі дозволити все – це світ ілюзій, чудес і захоплюючих історій. Наш фестиваль – це історія про те, як Європа і Азія, Схід і Захід зустрічаються і починають розповідати один одному захоплюючі сюжети».

«Схід&Захід. Класика і Авангард»  проходитиме в місті Оренбург (Росія) з 14 по 19 жовтня 2013 року.

Нагадаю, що Володимир Снігурченко – харківський режисер, актор, драматург, лідер рок гурту «Четвертий Реактор». З 2013 року - студент режисерської магістратури школи-студії  МХАТ (Москва).

Стрічку «Дневник: мои гребанные будни» знято 2009 року. Картина про самотність у величезному світі, самотність наодинці з самим собою. Фільм на половину «Вербатім», тобто, заснований на інтерв'ю реальних людей.

Актори: Володимир Снігурченко, Олена Роман, Станіслав Жилянський, Микита Пушкар та ін.