«Долі царів і царств. Таємниці життя царя Соломона»: рецензія

Юлія Гуш  |  Середа, 9 жовтня 2013, 18:01
Цього року у видавництві «Апогей, ЛТД» побачила світ поема Віри Федорівни Чугунової «Долі царів і царств. Таємниці життя царя Соломона». Через біблійну історію харківська поетеса осмислює долю сучасної України та пропонує шляхи розв’язання її багатовікових чвар.
«Долі царів і царств. Таємниці життя царя Соломона»: рецензія

В своїй поемі Віра Чугунова змалювала життєвий шлях біблійного царя Соломона – наймудрішої людини свого часу. Головні епізоди соломонового життя – правління великою державою, любов до юної Суламіти, історія його стосунків з Богом та посмертна доля – все це Віра Федорівна майстерно вплітає в один епічний віршований твір.

Сюжет поеми глибокий і багатогранний. Через життєві перипетії авторка показує всю значущість стосунків людини з Творцем і наголошує на необхідності дотримання законів моралі, які навіть протягом багатьох століть залишаються незмінними. Їх дотримання веде до розквіту, а нехтування ними може обернутися страшними наслідками. Тому не дивно, що навіть мудрий Соломон після смерті бачить не тільки прекрасне сяйво Раю, але й морок пекельного потойбіччя. Адже, не зважаючи на всі свої принади, за життя цар вдавався до розпусти та багатобожжя, що було прямим злочином проти його Творця.

Провідне місце в поемі належить темі любові як тої вищої сили, яка здатна піднести людський дух над сірою повсякденністю та пробудити в  душі людини найкраще та найвеличніше. «У Всесвіті є тільки одна життєдайна Сила – ЛЮБОВ», − так і епілозі авторка описує всю силу і значущість цього прекрасного почуття. Тому не дивно, що найбільш визначне місце в житті Соломона посідає саме любов. Його почуття до прекрасної Суламіти були настільки сильними, що не полишили його навіть після закінчення земного життя. Саме її він бачить, вступаючи до Раю. Вона – втілення всього найкращого, що він мав за життя.

Не зважаючи на те, що твір занурює читача в глибоке минуле, він є напрочуд актуальним для сучасної України. Українців гублять чвари та розбрат, вони заражені жадібністю та жагою помсти. Вони навіть в незалежній державі до сих пір залишаються рабами. І єдиний спосіб змінити ситуацію на краще − покаятися, звільнитися від тягаря гріхів і стати, нарешті, єдиним народом. Адже тільки тоді Україна досягне миру та процвітання.

Твір як для поеми має великий об’єм, проте читається він легко, без зайвого напруження. Його мова відрізняється вишуканою простотою, вона виразна та емоційна. Читати цю поему цікаво та повчально, в тому числі і тим, хто не дуже обізнаний в Біблії та не надто захоплюється віршованими творами. Адже прочитання цієї поеми спонукатиме читача замислитися не тільки над власним життям, а й над буттям загалом.

comments powered by HyperComments