«Багатоликий» петербурзький актор Сергій Барковський блискуче зіграв у Харкові
Як відомо, Авдей Флюгарін – це таке іронічне прізвисько, дане Пушкіним Фадею Булгарину. Літературною основою для творців спектаклю послужили статті і листи самого Булгаріна.
Артист Сергій Барковський знайомить нас зі складною, суперечливою, готовою на будь-яку підлість, зраду, та й по-людськи жалюгідною персоною Булгаріна. «Герой» численних епіграм Пушкіна, В'яземського, Баратинського, Лермонтова, Некрасова і багатьох інших – в історії російської літератури персонаж, скажімо так, неоднозначний. Для Булгаріна завжди були вкрай важливі інтерес публіки, популярність та комерційний успіх. У своїх рецензіях він не в останню чергу робить акцент на читабельність книг та успіх у публіки. Він не соромиться говорити про наклади та гонорари, які, з його точки зору, і є показниками успіху! Булгарін – образ волаючого чиновника, який «правдиво» відстоює літературну комерцію. Вона, ж у свою чергу, йде врозріз з прагненнями «літературних аристократів» - пушкінського кола. Ні, вони не цураються гонорарів і тиражів, але пропагують свободу і незалежність письменників від смаків масової публіки.
Булгарін у виконанні Сергія Барковського ображений чи то природою, чи то державою, але скоріш-за-все – хворобливим Его. Він «чесно» намагався вірою та своєю вузьколобою правдою заслужити земних благ, він мріяв про славу, але дочекався забуття.
Дивовижна акторська гра санкт-петербурзького артиста створює справжній, істинний образ людини, яку шкодуєш до сліз. Крізь сміховинність його вчинків, видніється зацькована людина, доведена долею до багато чого з того, що він в житті своєму накоїв.
Неперевершений фінал вистави, коли Булгарін сидить у глибокому кріслі в своєму халаті, чи то пише, чи то уявляє, як пише лист на найвище ім'я з проханням про гроші, і довірливо розповідає нам, що впав у немилість за статтю про стан доріг у Петербурзі.
Останній монолог артиста змушує нас замислитися і про самих себе, і про нашу країну, в якій з царських часів нічого-то і не змінилося.
Ми як жили в країні чиновницького свавілля, так і живемо донині. Чи з жалем ставитись тепер до самих себе?! Ні! Це збіг чи наслідок? Важко сказати. Але факт залишається фактом. Ідея, якою керувався Булгарін в житті – співпраця з державою, на жаль актуальна і зараз. Фінальне «розбите корито» життя – стає, на превеликий жаль, символом нашої епохи.
Сергій Барковський своїм безперечним талантом зробив для нас гострими, сьогоднішнім, живим! запилені пилом історії тексти, а вони залишилися до подиву сучасними.
Як було заявлено в афіші «Театроніка» так і сталося: вистава «Авдей Флюгарін» у виконанні актора Молодіжного театру на Фонтанці Сергія Барковського – подарунок всім любителям вітчизняної історії, літератури і журналістики та хорошого театру.
