Надія Корабльова прочитала лекцію про українську ідентичність

«Українська ідентичність як проблема тотожна іншим ідентичностям, – розповіла Надія Корабльова, – зрозуміло що тільки в добу Модерну ця проблема могла постати. До цього людина не сумнівалася в своїй ідентичності, ні в національній, ні в релігійній. Хоча, мабуть, інколи траплялася і плаваюча ідентичність. А що стосується сучасності, то ці проблеми особливо загострилися в контексті глобальних проблем сьогодення».

«Що стосується української ідентичності, то її особливістю є те, що завжди інтелігенція, еліта стимулювала її розвиток. Можна сказати, вона вносила це в народ і намагалася підпорядкувати своїй ідеї». Про це свідчить культурна та освітня історія. Протягом століть встановлювались різні пріоритети серед елементів національної ідентичності, значимість котрих з часом змінювалася. Наприклад, в ХIV – першій половині XVII століття вона ототожнювалась з європейською, а в часи творення російського Просвітницького проекту – з російською. При чому найбільш суттєве значення мав не географічний, а культурний і соціальний простір.

«Мабуть, сучасна українська ідентичність має найбільше значення в протистоянні так званому «русскому міру», – заначила професорка, – а що стосується української ідентичності, то, на мою думку, українцями є всі ті, хто проживає в Україні. Хто ідентифікує себе з цією спільнотою. Якщо сьогодні говорити, то це побудова громадянського суспільства. І тут відмінність Першого і Другого Майдану для мене очевидна. Перший Майдан орієнтувався на персоналії, на Ющенка як лідера. Другий Майдан вже не орієнтувався на лідерів і персоналії. Це було громадянське суспільство в своєму зародку, яке утворювалася і висувало свої вимоги до влади. В цьому плані це було щось абсолютно нове».