Про сучасну українську літературу та її проблеми (фото)

Юлія Гуш  |  Неділя, 21 лютого 2016, 21:06
Сьогодні в освітньому хабі Spalah пройшла відкрита бесіда, присвячена сучасній українській літературі.
Про сучасну українську літературу та її проблеми (фото)

Захід пройшов в межах «Мофомарафону». В ролі організаторів виступив Літературний музей та харківська організація Фундації регіональних ініціатив (ФРІ). Оглядово-ознайомчу лекцію читала літературний критик Тетяна Трофименко, під час якої вона розповіла про сучасну українську літературу в своїх різноманітних проявах, її жанрово-стильову систему, стосунки між поколіннями літераторів, взаємини між масовою та елітарною літературою тощо. Також була порушена тема сучасної української літератури, яка намагається бути тією, за яку читачі «голосують» гаманцем або яка дає зразки інтелектуальних творів великої прози, орієнованої на більш підготовленого читача.

«У сучасній літературі зберігаються певні тенденції, які прийшли до нас ще з ХІХ століття, з ідеології народництва, – розповіла Тетяна Трофименко, – це насамперед пов’язано з тим, що більшість українців не читають не тільки сучасну літературу, а й класику. Шкільна освіта відбиває зацікавлення літературою». Під час лекції були також порушені проблеми, які стоять зараз перед сучасною українською літературою. Завершився захід поетичними читаннями.

«Найголовніші проблеми пов’язані з тим, що масова література має недостатньо високий художній рівень, – зазначила Трофименко, – але вона популярна, її купують, якщо письменники наслідують якийсь бренд. Те ж саме наслідування Мирослава Дочинця, що ґрунтуються на певних етнографічних знаннях. Вони стають популярними, ними цікавляться. Тому письменники намагаються творити так само, як Дочинець. Або це серії, розраховані на жінок, «література для домогосподарок», як я її називаю. Це короткі новели про кохання, взаємини, каву та шоколадки. Нічого поганого, за великим рахунком, в таких текстах немає, вони мають свою аудиторію, яка ними цікавиться. Але поганим є те, що немає творів, які б представляли інші жанри, інші спектри. І, можливо, були би розраховані на іншого читача, не такого масового».

comments powered by HyperComments