«Пам’ятки України». Архітектурні надбання, які можуть бути поруч (фото)
«Це черговий номер науково-популярного ілюстрованого видання «Пам’ятки України», – розповіла Ганна Хробова, – цей журнал виходить щомісяця. Лютневий номер був випущений в межах проекту «Вікі любить пам’ятки», який ми організували. А цей випуск є доволі різноплановим. Частина статей цього номеру присвячена пам’яткам України, а частина – проектам, які реалізовує наша організація. Зокрема, це фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки», проект «Вікіекспедиції», а також адвокаційна компанія «За свободу панорами».
Загалом, до нового номеру журналу ввійшло дев’ять статей. Перша з них була присвячена фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки». Також в межах презентації представники ГО «Вікімедіа Україна» розповіли про архітектурну спадщину, про яку можна прочитати на сторінках «Пам’яток України».
«Цей номер присвячений збереженню пам’яток, – зазначив Сергій Петров, – зокрема тих, які фотографували наші учасники в межах конкурсу «Вікі любить пам’ятки». Щороку ми збираємо близько 40 тисяч фотографій зі всієї України. Практично всі статті були написані учасниками конкурсу. Крім того, мова піде про нашу кампанію «За свободу панорами». Адже, як відомо, в Україні не можна фотографувати будь-які будівлі та пам’ятники, термін авторського права на які ще не сплинув».
Сергій Петров розповів, що для Харкова такими об’єктами стали Дзеркальний струмінь, пам’ятник Тарасу Шевченку, приміщення Держпрому та будівля ХНУРЕ, які не будуть вважатися суспільним надбанням ще багато років. «Проблема в тому, що фотографувати і публікувати знімки будь-якій людині (окрім журналістів) без письмового дозволу автора заборонено, – продовжив він, – тому в більшості випадків ми маємо великі проблеми з тим, що автор може бути невідомим. Або ми знаємо автора, але він помер. А ми не знаємо спадкоємця. Також не кожний автор дасть такий дозвіл». Такий закон, на думку представників ГО «Вікімедіа Україна», стримує розвиток туристичного бізнесу та заважає популяризації українських пам’яток в світі.
