Журналістка Кінґа Дунін розповіла про фемінізм, аборти та розвиток медіа в Польщі

Тетяна Зарубіна  |  П'ятниця, 13 травня 2016, 23:51
Польска журналістка, дослідник та письменниця Кінґа Дунін завітала до Харкова з лекцією "ВІД САВИДАВУ ДО FACEBOOK: ІСТОРІЯ, ПОЛІТИКА, ЗМІНИ В МЕДІА"
Журналістка Кінґа Дунін розповіла про фемінізм, аборти та розвиток медіа в Польщі

Це став другий захід в межах  проекту «Від першої особи: Пам’ять. Голос. Діалог», що відбувся у  креативному хабі Spalah. Відкриту лекцю прочитала  Кінґа Дунін. "Демократія, державна незалежність, громадянські права, права жінок та меншин, економічне відчуження, увага до емігрантів… Теми змінюються (в тому числі в медіа), та ми завше маємо думати про те, як те, що ми пишемо і представляємо публіці, допомагає нам зробити цей світ чеснішим, — переконана лекторка.

Кінґа Дунін — журналістка, письменниця, літературна критикиня, соціолог культури, феміністка. Одна з головних постатей “Політичної критики” (Krytyka Polityczna). Авторка фельєтонів у “Високих підборах” (Wysokie Obcasy), додатку до “Газети Виборчої” (Gazeta Wyborcza), численних публікацій і наукових досліджень. Співавторка і співредакторка соціологоічної праці “Важливість того, що не має значення”, авторка романів “Дао домогосподарки”,“Табу і сором”, “Гарбузова карета” та інших.. Викладачка, членкиня Партії зелених.

Дунін розповіла про Самвидав та цензуру у Польщі: «Хотіла написати для вас розумні пункти, але звернула увагу, що виходять мої спогади. Хочу спинитись на питанні, який сенс заангажованої журналістики, і що це значить.  Впродовж останніх двох років я є журналісткою, публіцистом. Перші публікації і писання у Самвидаві почалися у Польщі у 70-ті роки. Тоді  як і всі хотіла лише джинси і кока –колу. Але писати стало складно саме тоді, коли вони вже були у всіх, саме через цензуру.  Тоді я займалася соціологією медицини,і публікувалася у таких виданнях, як наприклад «Кардіологія Польщі». Лише згодом вдалося почати займатися лівими ідеями, лібералізмом»

Окремо пані Кінґа розповіла про те, як почала займатися фемінізмом та правами жінок: «Першу феміністку я побачила у 70-ті роки. Це були дві німкені, які приїхали розглядати польську опозицію. Вони дуже багато розповідали про фемінізм і здавалися мені  людьми з Марса.  Тоді мені здавалось, що вони нічого не розуміють, бо ми боремося з комунізмом, займаємося важливою справою,а вони розмовляють про речі, які зовсім не мають значення. Тепер,якщо хтось не розуміє очевидні речі, я пригадую себе, як я нічого не розуміла.

Що таке фемінізм, та яке він має значення, вона зрозуміла у складні для себе часи:
«У мене була кількамісячна дитина, коли нас з чоловіком заарештували. Дитину відправили в дитячий будинок. Я почала голодування,  і мені сказали, що я можу бути звільнена і забрати дитину з будинку. Мій чоловік залишився сидіти у в’язниці. Я не мала грошей та знайомих. Потім два роки я самостійно опікувалась дитиною, а чоловік сидів у в’язниці або переховувався після втечі. Тоді я зрозуміла, що моєю мрією є не займатися дитиною,а сидіти під арештом. Мій чоловік герой, а я роблю всього - навсього те, що займає купу інших жінок. Саме  чоловіки творять історію,вони сидять у тюрмі.  І це все пов’язано лише з статтю. Ніхто не пропонував моєму чоловікові займатися дитиною, а КДБ запропонувало це мені. Я вважала це дуже несправедливим

Поштовхом до розвитку  феміністичного руху у Польщі стала заборона абортів. Вона існує і сьогодні. Нам поки що не вдалося виграти,але феміністичні організації займаються багатьма іншими справами жінок. Жіноче питання стало актуальним.»

Слід зауважити, що пані Кінґа займається не лише проблемами жінок, але і людей нетрадиційної орієнтації. Вона є активною громадською активісткою, і постійно працює над вирішенням проблем визнання прав цих людей у суспільстві.

Про політичне становище у Польщі журналістка  розповіла просто: «Якщо казати про публічний дискурс у Польщі, то зараз він звучить коротко – палиця або ринок. Або консервативний релігійний підхід, або ринок,який усе вирішить. Видання преси, коли кожен може заснувати свою власну газету.»

Сьогодні, за словами пані Кінґи, найбільш актуальною темою є статті у фейсбуці. Це простір, де можна писати без цензури, та розповідати свої ідеї якнайбільшій кількості читачів.  Писати краще короткими фельєтонами, на гострі та важливі теми, які хвилюють суспільство. Наприклад, еміграція, аборти. Важливі, але довгі тексти нажаль не мають такого відгуку. Тепер усе залежить від рейтингу, кількості кліків та лайків. Тож слід завжди це враховувати.

Завтра о 19.00 в хабі Spalah відбудеться наступна лекція від Ірини Старовойт  "КРИЧУЩА МОВЧАНКА: ЩО РОБИТИ З ПОТВОРНИМИ СПОГАДАМИ ПРЕКРАСНИХ МІСТ?".

comments powered by HyperComments