Непрофесійні артисти зіграють в мюзиклі про життя переселенців

Формат спектаклю полягатиме в тому, що на сцені виступатимуть не професійні актори, а герої представлених історій. За задумом учасників проекту, ними мають стати представники обох сторін конфлікту. Над мюзиклом зараз працює група українських та датських фахівців. Процес підготовки поки що триває. Всього заплановано 15 прем'єрних показів, які пройдуть в другій половині вересня.

«Такий проект в Україні відбувається вперше, – розповіла Марія Коренєва, головний координатор С: NTACT in Ukraine, – це така собі прем’єра. Раніше нічого подібного не робилося. І нам дуже пощастило, що ми стали першим пробним «камінцем» для цього методу. Метод C: NTACT’у в якомусь сенсі унікальний. Його вже прийняли в інших європейських країнах. Цей театр не тільки свідчий, а ще й драматично насичений. Він створюється учасниками, хоча є тренери та помічники. Але всі авторські права знаходяться в учасників проекту. Вони завідомо непрофесійні актори, автори пісень, танцівники. Але саме їм надається можливість наскільки творчо розкритися, щоб результатом цього став мюзикл. А це – одна із найбільш високопрофесійних форм театру».

Вона розповіла, що над мюзиклом вони працюють вже рік. Взяти участь у постановці свого часу зголосилося 60 людей, що значно більше, ніж було необхідно. Близько 60 % обраних учасників – це переселенці. Всі інші є мешканцями Харкова та області. Марія Коренєва зазначила, що вони зібрали дуже різних людей з власними поглядами та світобаченням. Тому пріоритет під час вибору артистів надавався умінню працювати в колективі та приймати протилежну точку зору.

«Найголовніше це те, що є текст, який пишеться учасниками, – зазначив Пітер Дюпон Вайс, драматург проекту (Данія), – на даний момент більша частина моєї роботи полягає в тому, щоб допомогти зібрати всі ці історії. Знайти головний фокус, вирішити, який матеріал увійде до головного перформансу, а який ми відкладемо. В певному сенсі, останнє слово завжди за розповідачем. Ми можемо задавати питання, щоб дізнатися певні деталі, заглибитися в історію. Але ми не будемо їх підштовхувати, «витягати» з них історії. Ми завжди залишаємо за ними право відмовитися».

Він розповів, що в учасників залишилось чимало болючих історій, що пов’язані з їх особистими переживаннями. І це дуже добре відчувається під час роботи з ними. Проте ніхто на них не тисне. Якщо людина не зможе «розговоритися» через певний час, то працювати будуть з тим матеріалом, який є наявним. «Потрібно знайти саме те, що вони хочуть виразити. Це часина моєї роботи», – підкреслив Пітер Дюпон Вайс.

«Театр робиться з живих історій, – додала Марія Коренєва, – вони беруться з конфліктних зон. С: NTACT працює в багатьох країнах. До них належить Йорданія, Палестина, Ізраїль, країни Африки. Існують різні прошарки населення, які дуже по-різному собі уявляють життя, які мають дуже різне світобачення. І от С: NTACT ставить за мету об’єднати ці протилежні точки зору в театральному проекті».