«Антирадянські історії» в контексті сьогоднішньої пропаганди

«Передусім, мене надихнуло існування пропаганди, – розповів Олєґ Панфілов, – російської, а раніше – совєтської. Адже совєтська пропаганда була не скільки ідеологічною, скільки історичною. І більшовики приховували дуже багато з того, що люди могли б знати. Тому ця книга про те, що було раніше. Що скривалося. І про те, що люди повинні знати, щоб усвідомлювати себе в цьому світі».

У книзі можна побачити публікації, написані протягом останніх декількох років. Більша частина мала стосунок до проекту Радіо Свободи «Крим.Реалії». Крім того, туди увійшли матеріали з курсу лекцій «Росія на Кавказі: історія ментальної окупації», які Панфілов читав в Державному університеті Ілії (Грузія). Загалом, книга присвячена маловідомим фактам совєтської та російської історії, як, наприклад, походження імператорів Російської імперії чи подробиці 150-річної російсько-чукотської війни.

При цьому, представлена в книзі інформація суперечить офіційній пропаганді – спочатку совєтській, а вже потім і російській. Особливо це стосується постійних війн, яким Кремль завжди давав зручне для себе трактування.

«Росія вже давно поновила традиції совєтської пропаганди, – зазначив Олєґ Панфілов, – хоча вже є технологічні способи, як телебачення і тепер вже – інтернет. А все інше дуже схоже. Хоча можна припустити, що за совєтських часів була залізна завіса і у людей не було можливості отримувати змістовну інформацію. Бо всі радіостанції «глушили». Але зараз вона є, проте люди все рівно не хочуть, не бажають дізнаватися альтернативну інформацію, не бажають цікавитися тим, що відбувається в світі. Ну, це результат 74 років цензури і пропаганди. Це не наукове видання. Я свого часу багато таких написав. Але я хотів би, щоб історію знали не тільки колеги-історики, а й всі інші. Тому це історична книга».