Друга національна Бієнале молодого сучасного мистецтва відбудеться в Харкові
Харків обрано містом, яке прийматиме другу національну Бієнале молодого сучасного мистецтва. Про це повідомив заступник Міністра культури України Юрій Рибачук на брифінгу в Харкові, 5 липня.
Перша бієнале відбулася восени 2017 року в Києві, головними приймаючими інституціями були “Мистецький Арсенал” та Національний художній музей. Один із перфомансів відбувався прямо в приміщенні Міністерства культури України.
Бієнале в Харкові відбудеться у вересні 2019 року, підготовка триватиме більше року.
Тетяна Тумасян, директорка Харківської муніципальної галереї говорить, що бієнале відбуватиметься за принципом open call, тобто відкритого конкурсу. Податися на нього зможуть будь-які українські художники віком до 35 років (або творчі об’єднання, в яких більша частина учасників не досягла заявленого віку): “Роботи відбиратиме група кураторів. Хто ними стане – вирішить експертна група проекту. Ми вважаємо, що це мають бути куратори як харківські, бо вони знають місцевий контекст, так і з інших міст, котрі вже мають досвід роботи з проектами такого масштабу. Важлива задача подібних проектів – виростити потужну українську кураторську школу”, – зазначає Тетяна.
На відміну від Києва, Харків поки ще не має майданчика такого масштабу як “Арсенал”. Організатори переконані: якщо бієнале допоможе створити таку площадку, це дасть новий імпульс креативній економіці та туристичній привабливості міста. “Спільними зусиллями організаторів, влади, місцевого бізнесу та громади ми маємо знайти майданчик, який передав би частину концепції міста. Це може бути промислова будівля чи навіть Держпром”, – зазначає директор центру сучасного мистецтва “ЄрміловЦентр” Наталя Іванова.
Юлія Ваганова, заступниця директорки “Мистецького Арсеналу”, наголошує, що “Солідаризація всіх мистецьких інституцій – один із факторів успішного проведення такої події. Перед культурою сьогодні багато викликів, в тому числі посилення втручання радикальних, традиціоналістських сил у мистецькі заходи”. Куратор Олександр Соловйов, помічник генерального директора “Мистецього Арсеналу”, називає подібне втручання “низовою цензурою” і закликає не допустити її ствердження.
Засновником проекту є Міністерство культури України, головними організаторами у Харкові – Харківська Муніципальна галерея. Першими партнерами проекту стали Харківська обласна державна адміністрація, Харківська міська рада, Центр сучасного мистецтва “ЄрміловЦентр”, Харківська школа архітектури та PR-аѓенція “Bagels & Letters”.
Організатори підкреслюють, що прагнуть долучити до роботи максимальну кількість місцевих інституцій, і не лише культурних. “Якщо музей не здатен брати участі в подібному проекті – це поганий музей. Якщо журналісти приходять на зустріч до чиновників, депутатів або бізнесу – вони мають спитати: “А як ви долучені до Бієнале сучасного мистецтва? Над подібними проектами має працювати все місто, і місто може зробити навіть більше, ніж держава. Міста, які реалізовують подібні проекти, отримують колосальний імпульс до розвитку”, – зазначив голова Експертної ради Міністерства культури України з питань сучасного мистецтва Євген Карась.
Завідуюча відділом мистецтва ХХ — початок ХХІ ст. Національного художнього музею України Оксана Баршинова також наголошує на необхідності залучення державних інституцій до бієнале. Адже інтервенції сучасного мистецтва роблять їх більш відкритими, спонукають змінюватись. Корисно це й для художників: допомагає шукати нові способи говорити про важливі теми та будувати діалог з аудиторією.
Заступник Міністра культури Юрій Рибачук закликає владу “Не втручатися в творчий процес бієнале і не боятися складних тем, адже сучасне мистецтво відображає ті процеси, які відбуваються в країні. Цей фестиваль – лабораторія для комунікації між мистецтвом та Міністерством культури. Ми маємо вчитися довіряти експертній думці професіоналів в царині сучасного мистецтва та будувати діалог на принципах прозорості та відкритості”
Юлія Ваганова нагадує: “У минулорічній бієнале взяло участь 67 митців, а всього ми отримали 394 заявки від молодих художників з усієї України. Фестиваль відкрив безліч нових імен та допоміг художникам познайомитися одне з одним, кураторами та провідними діячами в царині сучасного мистецтва, що є дуже важливим для формування мистецького середовища. Головна виставка займала 10 000 квадратних метрів Мистецького Арсеналу. Важливим фактором є те, що до фестивалю були залучені ще декілька майданчиків. Навіть приміщення Міністерства культури було “захоплено” мистецькими акціями”.
Організатори зазначають, що бієнале матиме й потужну освітню складову – програми для митців і кураторів, для дітей і – для представників державних інституцій.
“Чиновники адміністрацій, працівники державних закладів культури конче потребують освіти і в царині мистецтва, і в тому, як працюють принципи сучасної креативної економіки, – говорить Юлія Ваганова. – Також варто побудувати програму таким чином, щоб молоді художники та куратори підіймали свій професійний рівень та мали можливість професійного спілкування зі знаними діячами сучасного мистецтва, як українськими, так і іноземними”.
Не можна забувати і про наймолодших споживачів культурного продукту, адже те як ми говоримо з дітьми про мистецтво сьогодні, залежить, які цінності вони перенесуть в завтрашній день, – впевнені організатори, тому, як і на першій бієнале, планують низку подій для дітей.
І ще одна задача – дати можливість побачити бієнале дистанційно, онлайн, та створити зручний медімайданчик. “В Україні існує проблема документування та промоції в сфері культури, – наголошує Євген Карась. – Подібні події мають бути ретельно задокументовані і бути доступними в мережі. Це дає змогу глядачам долучатися до заходів, не відвідуючи їх фізично. Це дійсно зробить бієнале всеукраїнською та допоможе охопити аудиторію якнайширше – в тому числі, закордонного глядача”.
Аплікаційна форма відкритого конкурсу буде опублікована згодом, говорять організатори. Тим часом усіх, охочих допомогти проекту, запрошують до Муніципальної галереї, е-мейл для контактів: kh.mgallery@gmail.
