Пластика руху та поезія слова: в Харкові тривають покази спектаклю «Онєгін»

В театрі імені Пушкіна тривають покази пластико-поетичної драми «Онєгін», поставленої за однойменним твором. Режисерка постановки Ольга Турутя-Прасолова представляє глядачам своє бачення віршованого роману, де акцент був зроблений не тільки на словах, а й на дії та формі.

«Я думаю, що ставити Пушкіна так, як ставили до нас, вже немає сенсу, – запевнила вона, – тому що вже було скільки прочитань та дослівного переказу цього твору. Коли я приступила до роботи, то зрозуміла, що багато було втрачено, коли хтось ставив акценти на конкретних ситуаціях. Виявилось, що є багато що ще розказати про Онєгіна, якого ми знаємо… Бо Пушкін, якщо перекласти на сучасну мову, це тодішній «Фейсбук». Він писав все підряд, всі новини – хто, де, с ким і як... Я зрозуміла, що там є три дійові особи – суспільство, Тетяна та Євгеній Онєгін».

За словами режисерки, в свою постановку вона не принесла нічого свого в плані сюжету. Турутя-Прасолова переконана, що в Пушкіна краще не вносити нічого нового, а треба брати те, що він написав.  

«Мені було цікаво, щоб прозвучав саме Пушкін, – зазначила вона, – єдине, що слово в класичній виставі ми використали композиційно. Тобто, воно доповнює пластику, музику. Воно доповнює дію, а не є основним. На моє переконання, дія в театрі головна».

Виразною рисою постановки є той факт, що в ній поезія слова переплітається з мовою пластики, яка іноді замінює його позиції. За цей аспект відповідала балетмейстер Наталія Федіна. Вона зазначила, що пластика вже давно стала одним з основних інструментів сучасного театру.  

«Епоха радянського реалізму, коли танок був вставним номером, очікуваним, який викликав оплески, вона залишилась далеко позаду, – розповіла Федіна, – і дуже хочеться, щоб пластика та хореографія скоріше ставали повноцінним художнім інструментом. І ми кожен раз робимо маленький крок до цієї мети».

Цікавою рисою постановки є також той факт, що одну роль – Тетяни чи Онєгіна – грає по декілька різних акторів. І разом з тим актори мали зіграти так, щоб образ кожного персонажа був цільним.

«Це було моєю мрією, – розповіла Сніжана Корчова, яка зіграла одну з Тетян, – ще в школі я грала Тетяну. І з того часу це роль, яка дала мені поштовх до того, щоб стати акторкою. Тому це для мене дуже важливий момент. Складність ролі полягала в тому, що режисерське рішення передбачає не одну Тетяну, а цілих п‘ять. Тому в цьому і складність: Потрібно, щоб кожна провела свою сцену так, щоб образ Тетяни був цільним. Це було надзавдання. І це складно.

За її словами, актори почали працювати над цією постановкою ще влітку. Зокрема, їм багато довелося потрудитися над пластикою та вокалом. Але разом з тим вони стали великою командою, зазначила акторка.

«Нас п‘ять людей, які грають цю роль, – зазначив Олександр Кривошеєв, – і я уособлюю один з аспектів людини. Це така людина, яка втомилась від життя, людина, яка пересичена всякого роду «тусовками», спілкуванням. Йому все набридло і він шукає сенс».

Як зазначала Турутя-Прасолова, «Онєгін» – це історія про те, як людина не вміє приймати себе, домовлятися з ближнім та приймає судження натовпу за свої власні. Це історія, в якій кожен герой пережив власну поразку: