До Харкова помандрувала плакатна виставка про толерантність
В межах «мандрівного плакатного шоу» відвідувачі побачать більше сотні плакатів з різних країн світу. До того, як завітати до Харкова, ця виставка вже встигла побувати в Словенії, Чорногорії, Боснії та Герцеговині, Сербії, Іспанії, Нідерландах, США та Об’єднаних Арабських Еміратах. Її куратором є американський художник боснійського походження Мірко Іліч. Саме він кілька років тому запропонував своїм колегам намалювати постери зі словом «Толерантність». Під час створення своїх робіт вони мали рефлексувати на тему толерантності та нетерпимості – стосовно етносу, релігії, раси, переконань, орієнтації та не тільки.
«Виставка мандрує світом і в кожній країні до неї долучається робота одного з дизайнерів чи художників, – розповіла Аліна Ханбабаєва, організаторка фестивалю Plan B, – умова одна-єдина – всі роботи об‘єднані темою толерантності. І умова участі єдина: вони можуть зображувати будь-що, що вони вважають за потрібне. Але дуже важливо, щоб в їх роботах було використане слово «толерантність» на їх рідній мові. Ця виставка об‘їхала вже безліч країн. І цього року вона завітала до України. До Харкова приїхало 106 плакатів. І Україну на цій виставці представляють Ілля Павлов та Марія Норазян зі студії «Графпром»».
За її словами, про актуальні та важливі теми можна говорити мовою мистецтва, адже вона є зрозумілою в будь-якій країні. Зокрема, на виставці є роботи, які стабільно викликають надто гостру реакцію – їх або нищать, або викрадають. Наприклад, на одному з таких «опальних» плакатів зображена жінка хіджабі і закритим обличчям, а на іншому – літній чоловік з кольоровими губами.
«Ми, «Графпром», давно обрали для себе шлях – створювати не стільки соціальну рекламу, скільки соціальні меседжі засобами мистецтва, – розповідала Марія Норазян, – це алегоричні сюжети, вони нічому напряму не вчать, але вони змушують зупинитися й подумати: «а я точно не помиляюся, коли відштовхую якихось людей тільки тому, що вони — не такі, як я?». А моє ставлення до людей іншої статі, етносу тощо — воно точно не з Середньовіччя?».
«Мені здається, що все що ми робимо – і виставка, і фестиваль, в межах якого вона проходить – все це заради нормалізації нормального, – зазначила Ханбабаєва, – адже толерантність – це про терпимість один до одного, про прийняття різного, про те, що бути різними та мирно співіснувати, незалежно від кольору шкіри, віри, вподобань, смаків. Можна просто бути людьми та мирно жити в спільному просторі».
Виставка плакатів проходить на двох майданчиках. Основна експозиція розміщена в Mental Complex Studio (Лопанська набрежна, 2/2). Також плакати можна побачити на лофт-сцені CXID OPERA (Сумська, 25).
