Харків’янам показали, як би виглядали сторінки Бандери, Петлюри та Мазепи в соцмережах

Відкриття експозиції було приурочене до Дня захисника України, який буде відзначатися 14 жовтня. Присвячена вона трьом історичним постатям, які в різні часи боролись за встановлення української держави – Симону Петлюрі, Степану Бандері та Івану Мазепі. При чому, дані персоналії були обрані неспроста – саме навколо них виникнуло чимало міфів, які і по сьогоднішній день залишаються вкрай живучими. Більше того: їх особи в різні часи використовувалися в пропагандистських цілях, а їх іменами шельмувалися ті, хто був небайдужим до ідеї української незалежності.

«Головна мета виставки, – розповісти про життя трьох непересічних українців, які на століття сформували певні такі меми, назви – петлюрівці, бандерівці і мазепенці, – розповіла очільниця Північно-Східного відділу Інституту Марія Тахтаулова, – тобто, їх послідовники, які прагнули здобути для своєї країни волю та незалежність. Актуальна вона тому, що на сьогоднішній день дуже багато міфів існує навколо цих особистостей. І одне із завдань цієї виставки – ці міфи деконструювати... Наприклад, зрадник-Мазепа. Тут ми можемо говорити, чому виникає такий міф, як працює пропаганда, хто конструював міф про те, що Мазепа є зрадником. Про це ми багато говорили в українському суспільстві. Мені здається, з цим питанням ми більш-менш досягли консенсусу. До речі, зараз йде показ документального фільму «Призначаю тебе зрадником», який також покликаний цей міф деконструювати. Ми показали на цій виставці, за яких умов Мазепа приймав те чи інше рішення, чим він керувався в того, що перейшов на бік Карла XII і почав шукати альтернативу московському протекторату над Україною».

Якщо говорити про Петлюру, то, за її словами, проти нього діє ціла низка пропагандистських міфів. Зокрема, йому закидають участь в єврейських погромах, лютий антисемітизм, співробітництво з різними політичними силами та певною мірою зрадництво української ідеї. Як зазначила Тахтоулова, це все вигадки пізньої пропаганди. Бандері також не пощастило – його ім’я взагалі асоціюють з фашизмом та іншими негативними явищами.

«Хоча нині в Україні люди себе з гордістю називають бандерівцями, – додала вона, – підкреслюючи, що вони є борцями за українську державу».

За словами актора Миколи Моха, для нього найбільш обурливим міфом є те, буцімто Степан Бандера весь час співпрацював з німецьким військом.

«Я проходив повз Театр юного глядача, – згадував він, – там в репертуарі з дванадцяти вистав, які зараз ідуть, дев‘ять  російськомовних. А ми виховуємо молодь. І це пов’язано із Бандерою, і Петлюрою, і з Мазепою, які боролися за встановлення української держави. То як може бути може бути встановлення держави російською мовою в тому закладі, який виховує найменших, майбутніх громадян? Це мене так обурює..... Це те, що пов’язано з цією виставкою. Це також боротьба за встановлення України як справжньої держави. Формат виставки дуже хороший. Він дуже доступний . Бо дуже сконцентровані основні напрямки – і життєві, і політичні. І буквально одним реченням іде хронологія цих подій, які тоді відбувалися. Тому що дуже багато літератури, спогадів, і поєднати самому – то дуже важко. А тут воно дуже лаконічно і дуже точно подано. Тому сприймається досить легко і дуже цікаво».

До речі, незвичайний формат виставки. Інформація на банерах подана в стилі сторінок соціальних мереж. Автори експозиції пофантазували, як гіпотетично би виглядали особисті профілі Бандери, Петлюри та Мазепи.

«Власне, ми намагалися показати цих людей не тільки як політичних діячів, а просто як людей, – розповіла Тахтаулова, – цьому нам допоміг формат сторінки  із соціальної мережі. Якщо ви подивитися на виставку, то ви побачите, що вона побудована за таким принципом: з ким дружили, які місця могли відвідувати, які ключові рішення, які були як позитивні, так і негативні сторони цих рішень, перед якими викликами стояла тодішня Україна в ті часи, коли жили ці люди».

Наприклад, під час виставки можна буде дізнатись, що в друзях Симона Петлюри був Володимир Винниченко, Микола Леонтович  та Євген Коновалець, що Іван Мазепа знав вісім мов, а Степан Бандера із задоволенням слухав  пісні «Зродились ми великої години» Бабія, «Танго» Веселовського, «Don’t be cruel» Елвіса Преслі. По суті, там можна знайти ту саму інформацію, яку люди зазвичай викладають на своїх сторінках.

Виставка надалі працюватиме в фойє кінотеатру «Боммер» до 31 жовтня, з 11 до 20 години. Далі вона вирушить по районах області.