Харків може отримати статус Європейської столиці культури-2026

Середа, 14 грудня 2022, 19:00
Оргкомітет KharkivMusicFest спільно з представниками Будапештської регіональної обсерваторії фінансування культури в Східній і Центральній Європі ініціювали надання Харкову статусу Європейської столиці культури 2026 (European Capital Of Culture). Ініціативу підтримали в адміністрації міста та скерували відповідний лист Єврокомісарці з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді.
Харків може отримати статус Європейської столиці культури-2026

Починаючи з 24 лютого 2022 року, Харків був та залишається містом, яке знаходиться під ворожим вогнем. Попри це, харківці продовжують зберігати та розвивати культуру, підтримуючи та об’єднуючи громаду міста довкола українських та загальнолюдських цінностей та переконань. Ряд концертів, вистав, фестивалів, виставок, що відбулись за 10 місяців війни у харківській підземці, захищених бункерах, та інших прихистках слугують прикладом мужності та стійкості, що надихає.

Саме тому на 70-му саміті фестивалів мистецтв від Європейської асоціації  фестивалів (EFA), де Україну та Харків представляв фестиваль класичної музики KharkivMusicFest, народилася важлива ініціатива — відстоювати право Харкова поза конкурсом отримати титул Культурної столиці Європи у 2026 році. Ініціативу підтримують як європейські арт-менеджери, представники культурної спільноти України, так й адміністрація міста.

Що це — Культурна столиця Європи?

Зазначимо, що «Культурна столиця Європи — це місто, яке обирає Європейський Союз терміном на один календарний рік. Протягом цього періоду таке місто організовує низку культурних заходів європейського масштабу.

Підготовка до Культурної столиці Європи надає такі можливості для міст як: отримання значних культурних, соціальних та економічних переваг, сприяння відродженню міста, розвитку туризму, зміна іміджу міста та підвищення його статусу на міжнародній арені.

«На дев'ятому місяці війни російський імперіалізм приносить все більше страждань українцям. Вільні демократії світу продовжують підтримувати Україну. Для більшості європейців солідарність все ж виходить за рамки співчуття до жертв вторгнення, і вони вважають, що українці борються не лише за свою Батьківщину: вони захищають нашу свободу від деспотичних автократій, — говорить Пітер Інкей, директор регіональної обсерваторії фінансування культури в Східній і Центральній Європі. — Поруч з військовою та іншою матеріальною допомогою, і поза санкціями проти агресора, існує потреба в тих видах підтримки, які найкраще виражають приналежність України до Європи. Культурне співробітництво чудово слугує цій меті».

Чому саме Харків?

За словами зачинателів ініціативи саме Харків для більшості українців є очевидним вибором на отримання статусу «Культурна столиця Європи». Харків — друге за величиною місто в країні. Він був національною столицею до 1934 року і є безперечним духовним центром України на схід від Дніпра. Російська агресія перетворила його на місто-фортецю, яке, попри перемогу в битві за Харків навесні, обстрілюється і до сьогодні.

Тож президент фестивалю KharkivMusicFest Сергій Політучий звернувся за підтримкою безпосередньо до мера міста Ігоря Терехова, і результатом цього став лист мера до Марії Габріель — єврокомісарки з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді.

«Харків — одне з українських міст, що найбільше постраждали від російських нападників, і водночас він усім демонструє свою стійкість та життєлюбність. Не зважаючи на постійні обстріли, Харків продовжує доводити, що він є потужним культурним центром країни, — коментує Сергій Політучий, президент фестивалю KharkivMusicFest. — У бомбосховищах та метро проходили концерти, вистави, виступи харківських артистів. Стартував фестиваль класичної музики KharkivMusicFest, відбулись рок-фестиваль, джазовий фест, літературний. У Харкові є десятки театрів та музеїв, концертні зали, галереї та арт простори, є багато видатних митців та творчої молоді. Харків – місто, яке має європейські цінності та візії майбутнього. Я упевнений, що усім цим він заслуговує почесне право отримати статус «Культурна європейська столиця 2026».

«Харків – місто дружнє та гостинне, в якому, починаючи з його заснування у 1654 році, мирно проживають представники понад сто національностей. Харків має багаті культурні традиції, велику кількість об’єктів унікальної архітектури, пам’ятників, музеїв, художніх галерей, — зазначив Ігор Терехов, мер Харкова. — В місті органічно поєднані історична і культурна спадщина та сучасні тенденції розвитку сучасного європейського міста, властиві європейським містам. Харків  у 2010 році став першим містом України, яке отримало Приз Європи, який щороку присуджується Парламентською асамблеєю Ради Європи за досягнення у діяльності з просування ідей європейської єдності та європейських цінностей».  

Чи може українське місто стати культурною столицею?

Раніше культурними столицями могли стати лише міста країн-членів Європейського Союзу. Згодом, перелік країн розширили — тепер, починаючи з 2021 року, кожен третій рік кожне третє місто буде обиратися серед країн-кандидатів у члени ЄС, потенційних кандидатів, а також країн Європейської Економічної Зони (Ісландія, Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн). Україна до жодного з цих переліків наразі не входить, але за нестандартних умов війни, можливі винятки – на кшталт проходження прискореної процедури вступу до Європейського Союзу.

Проте отримання статусу Культурної столиці Європи у 2026 році позапланово та окремо від звичайної процедури розгляду заявок передбачає ряд складних політичних та адміністративних узгоджень та переговорів. Однак, за словами Пітера Інкея, обнадійливим сигналом для міста може бути розгляд спеціальною комісією перспективи запрошення Харкова подати заявку на отримання звання ECOC у 2026 році.

 Можливі подальші кроки стосовно отримання статусу Культурної столиці Європи 2026:

1. Європейська Комісія відкрито заявляє про готовність надати Харкову звання культурної столиці Європи у 2026 році.

2.  До початку 2023 року готується поправка до Рішення № 445/2014/EU

3. Після цього надсилається запрошення українському уряду та місту Харкову підготувати та подати пропозицію до середини 2023 року.

4. Оцінка, коригування та вдосконалення пропозиції завершуються до кінця 2023 року.

5. За допомогою державної, приватної та громадської допомоги, а також підтримки з усієї Європи, готується культурна програма протягом 2024-2025 років.

6. Харків — культурна столиця Європи у 2026 році.

Довідкова інформація

«Культурна столиця Європи» — один із найвідоміших інструментів культурної політики ЄС, започаткований у 1985 році для відзначення культурного багатства та розмаїття Європи. Культурною столицею Європи стає місто, яке обирає Європейський Союз терміном на один календарний рік. Протягом цього періоду таке місто організовує низку культурних заходів європейського масштабу.

Звання Культурної столиці Європи дозволяє місту популяризувати себе в інших країнах ЄС, привабити інвестиції, розбудувати культурну інфраструктуру і розвинути туристичний потенціал.

Підготовка до Культурної столиці Європи надає такі можливості для міст як: отримання значних культурних, соціальних та економічних переваг, сприяння відродженню міста, розвитку туризму, зміна іміджу міста та підвищення його статусу на міжнародній арені.

Фестиваль KharkivMusicFest — міжнародний фестиваль класичної музики, який не лише знайомить широку аудиторію зі зразками високого мистецтва, але й об’єднує кращих музикантів України і світу на одній сцені, створюючи нові культурні мости між різними регіонами України та іншими країнами. Це також і велика освітньо-просвітницька програма, яка включає в себе лекції для різних аудиторій, Дитячий симфонічний оркестр KharkivMusicFest, й Всеукраїнський конкурс молодих композиторів імені Бориса Лятошинського.

Пітер Інкей — директор Будапештської регіональної обсерваторії фінансування культури в Східній і Центральній Європі. Як некомерційна організація проводить порівняльні проекти з питань культурної політики та планування. Інкей надавав консультації в різних сферах культурної політики, зокрема для Ради Європи, Європейської комісії, Інституту відкритого суспільства та Світового банку. Він також працював у правлінні Центрів культурної інформації та досліджень у Європі (CIRCLE), а також у LabforCulture Європейського культурного фонду (ECF). Раніше обіймав різні посади на державній службі, зокрема заступника державного секретаря з питань культури.

comments powered by HyperComments