Дєнь побєди над здоровим глуздом

Жанна Титаренко | Понеділок, 9 травня 2011, 13:28

Червоні прапори у Харкові вивішені повсюди, і далеко не завжди поряд з ними висить синьо-жовтий Державний Стяг.

Дєнь побєди над здоровим глуздом у Харкові святкують кілька днів. Багатьох підприємців у примусовому порядку змусили вішати червоні прапори, або інші червоні ганчірки. Звісно, таким рішенням місцевих чиновників, навіть у Харкові, задоволені далеко не всі.

Адже червоний прапор підприємцям треба було купувати за власний кошт, думати як і до чого його прикріпити, і мало того, така символіка може відлякувати потенційних покупців, або відвідувачів їх закладу.

«У мій салон краси не ходять ветерани війни. Це переважно молодь, і комуністів серед них майже немає. До мене приходили представники, мабуть, міськвиконкому, вони не представились, тобто не назвали своїх прізвищ. Сказали, що як не вивішу, то погано буде. От і вивісила. Клієнтів значно поменшало», - говорить підприємець.

«Довгенько думав, до чого ж почепити той прапор. Покупців у мене зараз не поменшало, бо свята, але в майбутньому це може трапитися. Адже люди, які мешкають поряд, запам’ятають, що тут була ця ганчірка, і ті, хто не є прихильниками комунізму, у мене купувати нічого не будуть. Я б не хотів, торгівлю харчами змішувати з політикою», - говорить власник магазину.

Але є й такі підприємці, які почіпляли червоні прапори добровільно, не вішаючи поряд синьо-жовтого Державного Прапора. Наприклад, біля супермаркета АТБ вже кілька днів висить лише червоний прапор.

Такі дії є прямим порушенням закону, оскільки поряд із червоним прапором обов’язково має висіти синьо-жовний.

Деякі торгові мережі використовують напис «СССР» для того, щоб приваблювати потенційних покупців. Наприклад, ось у такому вигляді:

Звісно, що червоні прапори у Харкові висять біля всіх державних установ. Як не прикро, але присутність червоних прапорів не заважає більшості мешканців Харкова святкувати перемогу одного окупанта над іншим, зовсім не задумуючись про те, що Красна армія визволяла не лише від німців, а й від рідної мови, культури, традицій.

І зараз, зовсім не нагадують про те, як поводились на теренах України совєтські солдати в роки війни: як вони грабували і ґвалтували місцеве населення, як відправляли в концентраційні табори тих, хто чимось не вгодив тодішній владі. А тепер, люди святкують перемогу свого окупанта, і їм в цей день зовсім не сумно за тих, кого ці совєтські солдати знищили.