У Харкові відбувся вечір еротичної поезії. Оригінали текстів зачитували каталонською мовою. Декламування віршів було таким виразним, що частину змісту слухачі розуміли без перекладу
Цього вечора читали вірші такі письменники: Томас Аріас Соле, Едуард Кармона Відал та Мерічель Кукурелья-Жорба. Всі вони є відомими каталонськими літераторами, авторами поетичних збірок і переможцями різноманітних літературних конкурсів.
Частково запам’ятавши переклади деяких рядків і художні образи цих трьох поетів, та поєднавши їх з кількома власними, вдалося написати от що:
Проткни мене аж до самого дна
І я ковзатиму аж до вереску
Оголеним тілом, допоки єдна
Нас спільна думка і світло Всесвіту
Ковзатиму по тобі, янголе,
Перевтілюючи енергію плоті
У те, що з вод і небес нам явлено
Не залишай мене в цій турботі
Благаю, не залишай.
Звісно, що каталонські письменники передавали свої почуття і бажання ще точніше. Слухачі були в захваті.
Усі три письменники дотримувались певної ритміки, але їх вірші не мали чіткої рими. За словами поета Томаса, він не ставить за ціль риму. Головними для нього є ритміка та чіткий опис емоційного стану героя.
Мерічель Кукурелья, ім’я якої перекладається як вибух світла, запам’яталася збудженим голосом та притишеними вигуками «іф-іх-ааа… ааа».
Едуард Кармона ледь не найбільше вразив слухачів своїм віршем про вивільнення зайвої рідини з організму та отримання від цього надзвичайно великого задоволення.
Під час обговорення віршів було зазначено, що перекладати з каталонської мови на українську не так то легко. Але зусиллями двох перекладачів ще два роки тому була підготована невеличка збірка перекладів каталонської поезії. Її наклад обмежився трьома сотнями примірників. У продаж вони поки що так і не надійшли.
На запитання слухачів про те, хто найбільше зацікавлений у проведенні таких зустрічей, письменники відповіли, що проекти каталонсько-українського культурницького обміну фінансує Каталонський інститут імені Ромона Люля. Наразі, каталонська мова викладається в кількох українських університетах. А за підтримки Каталонського уряду на каталонську мову було перекладено вірші трьох українських письменників (у цю трійку потрапив харківський поет і прозаїк Сергій Жадан).
Також було зазначено, що перші знання про Каталонію отримав мешканець Харкова Лев Мечников (брат Іллі Мечникова) і саме він здійснював перші прямі переклади з каталонської на українську мову. Але була висловлена думка і про те, що ще в середині 19 сторіччя каталонську мову викладали у Львівському університеті.
Поетеса Мерічель, доповнюючи розповідь про Каталонію, наголосила на тому, що мови Окситанії (сучасна південна Франція) та Каталонії (Іспанії) у 12 столітті були спільними. Але потім у них виникла низка розбіжностей, спричинених витісненням цих корінних мов французькою та іспанською. Наразі, схожість каталонської та окситанської мов можна прирівняти до української й білоруської. З ХІХ століття окситанську найчастіше називають провансальською мовою за назвою історичної області Прованс.
За словами письменників, Каталонський уряд сприяє розвитку окситанської мови, фінансує низку проектів, і на території Каталонії існує такий куточок, де розмовляють лише окситанською мовою.
«Зберегти мову корінного народу нелегко, але Бог створив ці мови, тому ми мусимо це робити» - ось на такій думці зійшлися каталонські поети і мешканці Харкова.
