У Харкові відбулась презентація книги наукової спадщини Стефана Таранушенка
Стефан Таранушенко вивчав архітектуру Слобожанщини, Грузії, Вірменії і всіх тих теренів, де йому довелось побувати. Науковець не лише фотографував і словесно описував побачені церкви, хати, замки й інші споруди, а й робив чіткі креслення та аналізував пропорційність архітектури рідного краю.
Стефан Таранушенко у совєтські часи зазнав політичних переслідувань і був заарештованим. Але комуністична машина боролася не лише з людьми, а й з тими архітектурними спорудами, які досліджував Стефан Таранушенко, а зокрема, з церквами. І саме завдяки праці цього науковця до нашого часу збереглися креслення й описи багатьох церков, які можна повністю відбудувати.
Під час презентації книги наукової спадщини Стефана Таранушенка, упорядниця Валентина Сушко повідомила, що в Харкові планують відбудувати одну з церков, яка була повністю зруйнована слугами комунізму. Совєтська влада такий вчинок пояснювала тим, що на місці церкви мали пролягти трамвайні колії.
«Тепер цих трамвайних колій уже немає. Настав момент відбудувати церкву на її історичному місці», - додала упорядниця книги Валентина Сушко.
Розповідаючи про життєвий і дослідницький шлях Стефана Таранушенка, видавець, науковець і упорядник книги наукової спадщини Олександр Савчук наголосив на тому, що науковця було заарештовано в ніч з 13 на 14 жовтня. Відбувши покарання Стефан Таранушенко продовжив свою дослідницьку працю. Але настала ще одна ніч із 13 на 14 жовтня, в яку науковець помер. Це трапилося 35 років тому.
Під час обговорення також було повідомлено, що до 35-річчя з дня смерті Стефана Таранушенка, на будинку, у якому квартирував дослідник, буде встановлено меморіальну дошку (неподалік перетину вулиць Маяковського і Мироносицької)
Відкривши книгу наукової спадщини Стефана Таранушенка, спершу може здатися, що в ній міститься багато орфографічних помилок. Але насправді, це зовсім не так. У 1920-х роках українська мова відрізнялась від сучасної. Тоді писали «матеріяльний», «соціяльний», «кляс», «катедра» тощо. Тому дане видання також є пам’яткою досовєтської, власне, української мови. (Відомо, що совєтська влада видала низку мовних указів, у яких забороняла вживати притаманні українській мові буквосполучення, суфікси, і, навіть, слова і літери. Після такого впровадження совєтських указів українська мова значно змінилася.)
У книзі також вміщено багато фотографій, креслень, сюжетів із життя дослідника, висловлювань інших науковців і мистецтвознавців тощо.
Презентація книги відбувалась у приміщенні книгарні «Є». Розповіді про наукову спадщину Стефана Таранушенка супроводжувались показом слайд-шоу малюнків, креслень і світлин дослідника. Наприкінці заходу гості книгарні мали можливість прослухати 5-ти хвилинний запис голосу Стефана Таранушенка.
Як виявилося, до видавництва книги долучилися не лише мистецтвознавці та літератори, але й відомий харківський правозахисник Євген Захаров, оскільки Стефан Таранушенко був репресованою людиною.
