У книгарні «Є» відбулася пізнавальна лекція на тему: «Європейський суд з прав людини»
Ярослав Чекер також був організатором цієї зустрічі, яка проводилася з метою підвищення рівня знань студентів з цього, на жаль, актуального питання в нашому сьогоденні.
Доповідач почав з критеріїв прийнятності заяв до Європейського суду. Як відомо, до Європейського суд мають право звертатися особи, які вичерпали ресурс своїх державних судів. Так от першим з критеріїв був так званий максимальний строк, протягом якого можна подавати заяви. Він становить 6 місяців.
Наступною вимогою є те, що заяви від анонімних осіб не розглядаються. Обов’язковим елементом заяви є зворотня адреса. Хоча цікаво, що є можливість звернутися в певну палату цієї установи, і там можливі варіанти розгляду анонімної заяви.
У заяві потерпілий має скаржитися лише на державні установи за умов заподіяних значних матеріальних збитків, невиплат чи іншої шкоди. До Європейського суду не приймаються аналогічні за суттю заяви від однієї особи. Заява має бути написана обґрунтовано.
За словами Ярослава Чекера, адвокати, які займаються поданнями до Європейського суду та заробляють на цьому гарні гроші, рахують свій гонорар залежно від кількості написаних сторінок заяви. Під час докладного дослідження цього моменту пан Ярослав дізнався в адвоката Крістенка з юридичної фірми ILF, що не зовсім вірно писати все докладно в першій (саме в першій) заяві. Тут має успіх лаконічність та обґрунтованість того, в чому порушуються права власності.
До речі, саме порушення права власності є найпоширенішою причиною звернень до Європейського суду. А от обґрунтовувати їх треба тим, що те втрачене насправді є економічно цінним та реальним, тобто розгляд йде по defacto.
Крім того, у заяві не має міститися образ на адресу влади. Не розглядаються заяви, які мають несумісність вимог з Європейською конвенцією з прав людини.
В промові наголошувалося на тому, хто має право звертатися до даної юрисдикції. Так от ми маємо такі категорії: фізичні особи, юридичні особи(як цілісна юридична одиниця, а не як окремо засновник/власник або акціонер, хоча з цього правила теж є винятки), неурядові громадські організації, також цікавою категорією є група осіб(при цьому обов’язковою умовою має бути порушення прав всіх цих осіб).
Актуальним для багатьох є той момент, що для малозабезпечених верств, у випадку великої ймовірності виграшу даної справи, Європейський суд сприяє отриманню, так званого, легалейту в розмірі 850 євро зі спеціального фонду. І навіть, якщо Європейський суд буде програно, ці кошти позивач повертати не зобов’язаний.
Звертаючись до присутніх в залі студентів, як до перспективних адвокатів, Ярослав Чекер повідомив, що зараз не так багато адвокатів займається захистом прав клієнтів в такому перспективному, на його думку, напрямку, як відшкодування моральної шкоди юридичним особам, що проявляється в погіршенні їх ділової репутації. Цікавим був приклад з юридичною особою «Інтерсплав»,про повернення їй ПДВ нашою державою. Справу було виграно в Європейському суді.
Наприкінці заходу було повідомлено, що Європейський суд зараз дуже завантажений. Найбільше заяв до нього надійшло з Румунії. Трохи менше з Туреччини. Третє місце посідає Російська Федерація, а четверте, на жаль, має Україна. Від наших громадян надійшло близько 10 000 заяв.