У Свято-Дмитрівському храмі відбулося обговорення фільму «Про богів і людей»

Зустріч християнської молоді розпочалася з коротенької молитви. Потім парафіянка Свято-Дмитрівського храму УАПЦ Оксана Підопригора ознайомила учасників зустрічі з коротенькою інформацією про режисера Ксав’є Бовуа, його кінострічки і зйомки фільму «Про богів і людей».

Найбільше запам’яталося те, що Ксав’є Бовуа створив 6 кінострічок. В кожну з них режисер вкладав сильну мораль і духовність. Фільм «Про богів і людей» відзнятий на документальних фактах і реальних сюжетах.

Вражаючим є той факт, що документи, які стосуються викрадення монахів відкрилися лише рік тому, а кінострічка була знята значно раніше.

Під час війни в Алжирі було дійсно викрадено і вбито 7 монахів, а через два місяці знайдено їхні тіла. Як у фільмі, так і в реальності, знаючи всю повноту небезпеки свого перебування на теренах ісламської країни, монахи не захотіли повертатись назад у Францію.

Харківська письменниця і парафіянка Свято-Дмитрвського храму УАПЦ Олена Руда проаналізувала зміст фільму за чотирма напрямами: християнство й іслам; покликання, вибір, свобода; віра, надія, любов; смерть.

Олена Руда також навела низку цитат із фільму та порівняла окремі епізоди кінострічки з біблійними сюжетами.

Учасники зустрічі активно долучились до обговорення кінострічки і поставили низку питань, які викликали невелику дискусію. Адже монахи певний проміжок часу мали цілком реальну можливість повернутись назад у Францію. Мало того, в Алжирі вони не мали права когось хрестити чи проповідувати християнську релігію і парафіян у них теж не було.

Тож на низку запитань, які стосуються того, чому монахи обрали залишитись в небезпечному мусульманському Алжирі, дав відповідь Архиєпископ Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ Ігор (Ісіченко).

Владика наголосив на тому, що таке перебування було подвигом. Монахи допомагали місцевому мусульманському населенню ліками, а декому й духовними бесідами, без жодного ухилу на проповідування християнства. І вони бачили, що місцеві мешканці потребують їхньої допомоги. Тому не зважаючи ні на що, вони залишилися з цими людьми до кінця.

З іншого боку, «Там суспільство переймається пошаною до Бога.  У Франції з цим набагато складніше», - додав Ігор (Ісіченко).

За словами владики, у Франції сформувалося зовсім інше ставлення до релігії. Там не можна вулицями міста ходить у рясах християнського священика чи чадрі. Це розцінюється як спроба нав’язувати іншим свої релігійні погляди. То ж ідучи в такому вбранні, можна зустріти людину, яка потисне руку за таку сміливість, а може трапитися так, що й образять. Тому цей факт також впливав на вибір монахів, що стосувався повернення до Франції.

Кінострічку, яка викликає стільки запитань і думок можна переглянути тут.

Наступна зустріч християнської молоді відбудеться 13 листопада об 11.00 (адреса Свято-Дмитрівського храму: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 44) . Обговорюватимуться проблеми самореалізації.