Політолог Галина Куц пояснила мешканцям Харкова різницю між лібералізмом і демократією

Пані Куц розпочала з того, що лібералізм походить від слова «ліберес», що означає свободу. І досягненням лібералізму є те, що люди мають право вільно обирати супутника свого життя, школу для своїх дітей, одяг, релігію тощо. Але на даний момент більшість українців стверджує, що вони проти лібералізму, хоча водночас, вони зовсім не проти верховенства права і всіх інших досягнень цього ідеологічного напрямку. Це показує, що люди не розуміють повного значення цього слова.

І дійсно, лібералізм заперечувати було дуже важко, адже це означало свободу. І для того, щоб цю ідеологію можна було якось заперечити, філософи на певний період часу вижили з ужитку термін лібералізм, замінивши його капіталізмом і при підміні цих понять відкрились широкі можливості для критики.

Галина Куц також поділилася своїми враженнями від конференції ідеологів Росії, на якій нещодавно їй випало побувати.

За словами пані Галини, основним ворогом російського народу було обрано лібералізм. Ідеологи стверджували, що гроші – це зло, а ми духовні, нам не потрібно багато грошей. А європейці й американці виступають за свободу – тобто за свободу наркотиків, сексу, насилля, і звісно ж, збагачення.

Але перші ідеологи лібералізму стверджували зовсім інше. Великий Кант писав: «Моя свобода закінчується там, де починається свобода іншого».

Повертаючись до першоджерел, Галина Куц звернулася до Святого Письма, і наголосила на тому, що в християнстві свобода людини обмежена заповідями, а в лібералізмі – законами.

Демократія теж бере свій початок з Біблії. «Усі рівні перед Богом» з часом трансформувалося у рівність всіх людей перед законом.

Тобто лібералізм – це обмеження законом, але водночас з обмеженням повноважень влади, бо влада Бога теж є обмеженою, він нас любить і дозволяє спокушатись на гріх, а демократія – це рівність всіх перед законом.

З іншого боку, лібералізм – це ідеологія, а демократія – це державний устрій.

Знана харківська політолог також зауважила, що окремо взятий лібералізм, або демократія не дають бажаного ефекту розвитку суспільства. На підтвердження цієї тези пані Галина навела такий приклад: припустимо, що є група студентів, яка керується лише принципами демократії, повністю відкидаючи ідеологію лібералізму. Одна з дівчаток планує вийти заміж. А їй і кажуть: ми шляхом таємного голосування обираємо, хто буде твоїм чоловіком. Це абсурдно, бо значну частину життєво важливих питань має вирішувати сама людина.

Щодо лібералізму, то Галина Куц зауважила, що чим більше лібералізму, тим меншими є державні податки. Адже коли держава проникає в кишеню кожного громадянина і забирає певну частину грошей, вона цим обмежує свободу людини, бо вирішує куди треба витратити зароблені нею кошти.

У підсумку, Галина Куц наголосила на тому, що одночасне застосування лібералізму і демократії поєднує свободу із рівністю так, щоб усім було добре. І саме за таким принципом розвивається США та більшість країн Європи.

Щодо ідеї соціалізму, то пані Куц теж поєднує цю політичну течію з богословськими вченнями.

«Одні богослови розглядали Бога Отця, Сина і Духа Святого окремо, а інші – в комплексі. Навколо цього виникали численні дискусії. І те богословське вчення, де розглядати Бога Отця, Сина і Духа Святого починали разом, трансформувалося у політичну ідеологію соціалізму» - зауважила Галина Куц.

Щодо України, то Галина Куц вважає, що демократичний устрій, який ґрунтуватиметься на ідеології лібералізму є найкращим варіантом подальшого розвитку.