У Харкові відбулось обговорення причин і наслідків Голодомору 1932-1933 років

Ніна Лапчинська об’їздила всі райони Харківської області, зібрала низку архівних документів, свідчень і речей того часу.

Спростовуючи міфи про нищення голодом виключно росіян, які мешкали на теренах України, Ніна Лапчинська наголосила на тому, що на початку 1932 року 90% населення складали українці й етнічний склад значно змінився якраз після Голодомору.

Ніна Лапчинська також навела низку фактів про роботу Пєрєсєлєнческого Комітєта, який працював над програмою масових переселень росіян в Україну. Дослідниці також вдалося знайти документи про прийом переселенців на територію Харківської області.

Свідченням масових переселень є статистичні дані кінця 1932 року, за якими 25% населення жило в бараках і чекало на отримання нового житла.

«Усі, хто проводив перепис населення 1937 року були знищені. А у 1939 р. нас було менше ніж у 1932 р.», - додала Ніна Лапчинська.

Крім того, збираючи свідчення сільських мешканців Ніна Лапчиська досить часто зустрічалася з тими людьми, які стверджували, що приїхали на Слобожанщину в 1933 році і тому про голод нічого розказати не можуть.

Дослідниця також розповіла про журналіста Гаріта Джонса, який у 1932 році без супроводу представників влади СССР поїхав по селах і написав правду про голод. Він також подав позицію тогочасної влади, що закликала боротися з фермерами і жорстко карати їх за спроби ведення власного господарства та протести проти колгоспів. Партійне керівництво того часу, навіть, не заперечувало факти політичних арештів і розстрілів, і пишалося цими «здобутками».

За словами Ніни Лапчинської, Гаріта Джонса було вбито совєтською розвідкою через два роки після публікації матеріалів на території Китаю.

А журналістів з Європи і США, як розповіла Ніна Лапчинська, представники влади привозили у спеціально підготовані села, де на поле виходили жінки в українському національному вбранні, жали пшеницю або виконували якусь іншу роботу. Журналісти фотографували щасливе життя і їх швиденько відвозили назад.

Ніна Лапчинська також згадала організаторів Голодомору на теренах Слобожанщини, найвідомішими з яких є Молотов, який 17 листопада 1932 року приїхав до Харкова і домагався затвердження підвищених норм здачі зерна і м’яса, Каганович, який у 1926-1927 розпочав придушення українізації, Косіор, Тєрєхов тощо.

Водночас, дослідниця наголосила на тому, що прямими знаряддями вбивств були місцеві, але всі організатори були московськими ставлениками комуністичної партії, - той же Молотов, Косіор і багато-багато інших, тому Голодомор став одним з механізмів спланованого винищення українського народу.