ХОМГО "Надія Нації" та обласні чиновники перші прийшли вшанувати жертв Голодомору 1932 - 1933 рр.

Ігор Алексєєв  |  Субота, 26 листопада 2011, 18:50
Поминальні акції сьогодні відбуваються біля Скорботного Хреста у Молодіжному парку з самого ранку. Перші прийшли відзначити жалобну дату люди з "Надії Нації". Пізніше квіти поклали місцеві чиновники, відбулася панахида, відслужена владикою Харківським та Богодухівським УПЦ КП Лаврентієм.
ХОМГО "Надія Нації" та обласні чиновники перші прийшли вшанувати жертв Голодомору 1932 - 1933 рр.

На акцію мене вчора запросив Олексій Корнєв - після нашого співробітництва у сфері поширення правильного розуміння толерантности  він довірив мені підготувати репортаж про акцію його орґанізації. Акція "Надії Нації" спочатку планувалася, як цілком окрема, бо за словами пана Корнєва "Надія Нації" не могла проіґнорувати цю дату, а відзначати її разом із "помаранчево-сердечними" особисто він катеґорично не хотів. (Випадково чи не зовсим, але сталося так, що він її відзначив з представниками чинної влади).
Вшанувати жертв ґеноциду (позиція О. Корнєва щодо оцінки цих подій не змінилася) прийшло 5 чоловік від "Надії Нації". Зверніть увагу, що за даними сайту орґанізації її чисельність біля 30 чоловік. Я спитав голову "Надії Нації", чому прийшло тільки п'ять осіб, він відповів: "Ми ж не тоталітарна секта - хтось працює, хтось вчиться, хтось із области, а комусь і відіспатися дуже треба було. Якщо б ми проводили акцію десь в обід, щонайменше на неї могли би прийти 15 - 20 членів орґанізації. Але ж головне не кількість учасників, а змістовне наповнення акції. Наша моральна перевага полягає навіть у тому, що ми першими у місті та області вшанували памя'ть жертв цієї страшної трагедії у день, коли поминальні акції відбуваються по всій країні". Олексій Володимирович попрохав мене не фотоґрафувати обличчя трьох наймолодших членів орґанізації - пояснює це тим, що не можна, щоб їх могли ідентифікувати екстремісти.

До хреста поклали жалобний кошичок з квітами і три симболічних пучки колосків. Тут же зазначу, що це відбувалося все о пів на дев'яту ранку - тобто сталося так, що "Надія Нації" дійсно була найпершою. У своїй короткій промові пан Корнєв наголосив, що події 1932 - 1933 рр. в Україні - це дійсно ґеноцид: "Я фахово досліджую цю тему близько 8 років, у моїх працях основна увага приділена з'ясуванню сутности Голодомору, і я знайшов достатньо документів, які підтверджують наявність національної складової у тій траґедії. "Померанчево-сердечні", як завжди, сказали "А", але не сказали "Б". Голосами посередніх шкільних вчительок та різноманітних аматорів вони прокричали "ґеноцид", але не навели жодних серйозних доказів на підтримку цієї тези. А це найгірше, що може бути, оскільки в розумної людини, яка не "в темі", виникає цілком природня недовіра та відторгнення сумнівної тези без доказів... Це взагалі схоже на саботаж... Натомість катедрою гісторії України ХНУ імені В.Н. Каразіна було проведене дослідження справжньої сутности Голодомору 1932 - 1933 рр., що дозволяє довести той факт, що Голодомор 1932 - 1933 рр. був ґеноцидом українського народу, який здійснили не "жиди" чи "москалі" (як це подають псевдодослідники), а Комуністична партія...".

Щойно члени "Надії Нації" поклали квіти і колоски, до нас підійшов голова Управління внутрішньої політики ХОДА пан Володимир Зінченко, з котрим разом і я, і О. Корнєв працюємо у Громадській Раді. Виявилося, що на дев'яту ранку заплановане офіційне вшанування. Воно зібрало декількох особисто мені незнайомих чиновників, пару взводів курсанів і з півдесятка студентів та викладачів ХНПУ, котрі, за їх словами, прийшли, тому що "вони гісторики". Потім підтягнулися ще люди і кількість учасників досягла приблизно сотні. Під час панахиди хрестилися тільки Корнєв, Зінченко й один раз перехрестилася ведуча "Ізвєстій".

Фото з орґанізованої владою частини заходу виявилися невдалими - можливо через те, що я маю стосовно цієї влади чимало застережень. Але в цілому я дуже задоволений залишився тим, як був проведений захід. Ще більше радує - що сотні інших патріотів цього дня повинні долучитися до поминання загиблих. Сьогоднішня скорботна дата є важливим нагадуванням того, що наш народ постійно має розвиватися для того, щоб траґедія такого масштабу ніколи не повторилася в нашій країні.

 

Збережена авторська орфографія тексту

comments powered by HyperComments