Харківська влада культивує радянські міфи!
В цей же час на майдані Рози Люксембург влада зібрала і собі близько 400 людей, яких примусово і показово зігнали на цей майдан, щоб провести свою, окрему акцію зі свічками. Таким чином влада Харкова, намагається привити почуття відрази та байдужість, принаймні у тих людей, кого пригнали примусово. Також на сайті Харківської обласної державної адміністрації (ХОДА) дуже завзято поширюється радянський міф про те, що голод був усюди, не тільки в Україні , але й в Білорусії, Казахстані, Західному Сибірі та інших частинах радянської імперії. Старанно приховується і прикривається неврожаєм 1932 року україноненависна політика СРСР.
При цьому замовчується той факт, що в українських селян хліб та інша їжа забиралася примусово, а також що відібране зерно нічим не вивозилось і гнило купами біля сільрад. Села в цей же час охоронялися спеціальними загонами червоноармійців, які лупцювали чи навіть вбивали тих, хто намагався втікти з цієї «зони смерті». Така спланована політика СРСР була спрямована на остаточний злом національно-визвольного руху в центрі та на сході України. А також на примушення селян працювати у колгоспах задля годування владних кіл.
Але нагадуємо усім українофобам, байдужим і найперше владі Харкова:
«4 листопада 2005 року Указом Президент України «Про вшанування жертв і постраждалих від голодоморів в Україні» голодомори 1921 – 1923, 1932 – 1933 та 1946 – 1947 років визначено геноцидом українського народу. За поданням Президента Верховна Рада України 28 листопада 2006 року ухвалила Закон «Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні», у якому голодомор 1932 – 1933 років, відповідно до Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, кваліфіковано як акт геноциду українського народу»
«Постановою апеляційного суду м. Києва від 13 січня 2010 року у кримінальній справі за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932–1933 роках визнано винними Сталіна (Джугашвілі) Й.В., Молотова (Скрябіна) В. М., Кагановича Л.М., Постишева П.П., Косіора С.В., Чубаря В.Я. і Хатаєвича М.М. в знищенні частини саме української (а не будь-якої іншої) національної групи і об’єктивно доведено, що цей намір стосувався саме частини української національної групи як такої.»
Тому копіюючи з радянських книжок історичні довідки, ХОДА порушує постанову суду і йде проти українського народу, виправдовуючи політику радянських окупантів!