Про знущання над пристарілими у Харківському геріатричному пансіонаті ветеранів праці
Вчора, до редакції «Справжньої Варти» звернулась Тетяна Григорова. Вона інвалід другої групи. Хворіє астмою, цукровим діабетом, за один рік мала 58 викликів швидкої допомоги, перенесла операцію і потребує догляду. Її мама, Зоя Хвастунова, є інвалідом першої групи.
Донька час від часу потрапляє до лікарні, вдома їй також часто стає зле, тому вона не завжди може доглядати свою матір. Коштів на оплату праці няні у цій сім’ї немає. За таких обставин довелося віддати найріднішу людину до Харківського геріатричного пансіонату ветеранів праці.
Трапилося так, що доки доньку оперували, її мати занедужала. До цього, старенька за допомогою доньки могла потихеньку підвестися і пройти невелику відстань. У пансіонаті, її доглядали так, що за місяць, на її тілі утворилися гнійні пролежні у розмірах до 10 сантиметрів. Коли це побачила донька, вона домоглася негайного лікування матері. «Обласна клінічна лікарня – Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» врятував життя Зої Хвастуновій, після чого донька забрала матір до себе.
Попрохавши мобільний телефон з відеокамерою, їй вдалося дещо зафіксувати на відео. Звісно, воно не є якісним, але дещо зрозуміти можна.
Звісно, після операції на нирках Тетяна Григорова мала б обмежувати фізичні навантаження, але іншого вибору не було. Матір вона виходила. Пролежні зникли. Старенька почала підійматися і потихеньку, за допомогою доньки, ходити по кімнаті. Але стан здоров’я Тетяни Григорової не дав можливості доглядати матір далі. Тому її знову довелося віддати у вищезгаданий пансіонат.
Чого там тільки не надивилася донька старенької Зої.
«Приходжу до матері майже щодня. Знаю, що там є голодні. Зайшла до однієї жінки, а вона лежить, стогне. Хотіла трішки підвести її і побачила величезні пролежні в яких лазили маленькі черви», - згадує пані Тетяна.
Тетяна Григорова домоглася того, щоб стареньку доправили до лікарні. Але через два дні вона померла.
Надавати медичну допомогу потребуючим у пансіонаті зазвичай відмовляються. А коли хтось дуже наполягає, то таких дуже швидко відправляють на лікування до психіатрів. Траплялися й такі випадки, що пристарілих, які намагалися хоч трішки захистити свої права, відправляли у спеціальні пансіонати для колишніх ув’язнених або психічно хворих.
Тетяна Григорова вже більше двох років оскаржує нелюдське ставлення до пристарілих та їх обкрадання. Були скарги й до прокуратури, і до різних міністерств, і до заступника голови Харківської облдержаднімістріції Ігоря Шурми. Поводження зі старенькими залишається таким як і раніше. Мало того, після звернення до пана Шурми Тетяні Григоровій зовсім заборонили бачитися з матір’ю. Потім їй все ж таки дозволили обтирати і годувати стареньку.
Зверталася за допомогою пані Григорова і до голови Харківської облдержадміністрації Михайла Добкіна. Аби потрапити на особистий прийом, їй довелося півроку телефонувати на гарячу урядову лінію. Тетяна Григорова все ж таки мала маленьку надію на допомогу. Але після особистого прийому вийшла дуже засмучена і сказала, що займатись вирішенням проблем пристарілих голова адміністрації скоріше за все не буде.
Візит до помешкання Тетяни Григорової був дещо несподіваним. У її холодильнику лежало трішки капусти і мойви. У квартирі протікає дах і в кімнатах дуже холодно. Тетяна Григорова потребує термінового лікування. Потрібних коштів на операцію в неї немає і на догляд теж.
Але Тетяна Григорова не припиняє боротьбу проти знущання над пристарілими. За період кількарічної переписки з чиновниками та після особистих прийомів їй вдалося домогтися, щоб пристарілим дозволили користуватися кип’ятильниками, заварювати собі чай та користуватися розетками для інших потреб. Також, за словами пані Тетяни, у суп, яким годують пристарілих, почали вкидати трішки моркви й цибулі. Тетяна Григорова дякує Богу, що відбулись хоч якісь зрушення і її зусилля дали хоча б малесеньку користь беззахисним людям.
