У Харкові міліціонери вигадали аварію і торгівлю наркотиками, щоб вимагати з дівчини гроші

Суд визнав, що справа проти неї була сфабрикована і доручив притягнути до відповідальності кількох правоохоронців. Юристи називають цю справу прецедентом. Мовляв, домогтися виправдального вироку за статею, пов'язаною з торгівлею наркотиками, вдається вкрай рідко.

 Історія Стелли Ханжиної почалась ще влітку 2009-го року. 13 липня вона виходила з під'їзду з подругою, коли до них підішли двоє чоловіків, один з яких представився співробітником міського відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків. "Мені сказали, що на машині, схожій на мою, збили жінку і мені потрібно пройти до райвідділу, - розповідає Стелла. - Ні мені, ні подрузі не давали можливості подзвонити по телефону, вириваючи апарат з рук. Я попросила подругу повідомити рідним, що в мене неприємності".

 Дівчину доправили спочатку до Київського РВ, потім перевезли до Дзержинського. "Там до тих, хто мене затримав, приєднався якийсь оперативник, у нього в руках був непрозорий пакунок з чим-то легким. Вже потім я дізналась, що там був трамадол, - говорить Стелла. - Дві години я просиділа в кабінеті, а потім мені показали ордер на мій арешт, де було вказано, що я торгувала наркотиками. Вони почали вимагати, щоб я підписала папери. На мою відмову вони відповіли: "Вирішуй сама, нам ці підписи все рівно потрібні. Значить, будемо тобі руки та ноги ломати".

 Злякавшись, Стелла поставила підпис. Слідчий, з яким дівчина зустрілась наступного дня, теж порадив їй визнати власну провину: мовляв, лише тоді він зможе їй допомогти. "Потім я потрапила до ізолятору тимчасового утримання (ІТУ) і пробула там чотири дні, - каже Стелла. - Всі ці дні міліціонери з мого телефону дзвонили родичам і пропонували зам'яти справу за гроші".

 Після ІТУ дівчину перевели до СІЗО. "В маленькій камері було близько 30 людей, за вікном - біля 35 градусів тепла, дихати було просто нічим, ходити в душ нам не дозволяли, - говорить Стелла. - Від спеки в мене з вух потекла кров, я думала, що не вийду звідти живою".

 В серпні 2009-го дівчина все ж вийшла на волю під заставу в 17 000 грн. А 12 липня 2011-го Київский райсуд Харкова засудив її до 2,5 років умовного покарання. Одначе Стелла вирішила довести свою невинуватість. І 14 лютого цього року обласний Апеляційний суд повністю виправдав Ханжину і виніс окрему ухвалу: провести перевірку щодо співробітників міського відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків, сфабрикувавших справу.

 "Стеллу виправдали через відсутність факту злочину, - каже адвокат дівчини Костянтин Куц. - Тобто  суд визнал, що власне факту продажу наркотиків насправді  не було, а справа сфабрикована правоохоронцями. Тепер прокуратура мусить порушити против них кримінальну справу, адже в суді як мінімум був доведений факт лжесвідчення".

 Стелла впевнена: в поле зору міліціонерів вона потрапила, коли продала кафе на Салтівці. "Напевно они дізнались, що в мене є гроші, і вирішили мене притиснути, - впевнена дівчина. - Зараз мене виправдали, але я буду  боротися і вимагати відшкодування збитків, адже проти мене незаконно порушили справу і незаконно тримали в СІЗО".

 В обласному УВС запевнили, що відносно міліціонерів, які висували звинувачення проти Стелли, проведуть перевірку. Службове розслідування вже найближчим часом почнуть співробітники прокуратури.

 За словами адвоката Стелли, Костянтина Куца, його підзахісній інкримінували ч. 1 ст. 307 КК України ("Незаконне виготовлення, скупка, зберігання наркотичних препаратів"). "За цією статтею практично не ухвалюються виправдальні вироки, - говорить Куц. - Щоб затримати людину на гарячому, оперативники проводять контрольну закупку, але в справі Стелли все це було лише на папері".

 Юристи кажуть: міліціонери нерідко фабрикують справи за 307-ю статтею. "За  допомогою цієї статті силовики "роблять" собі статистику, проте при цьому не обтяжують себе збором доказової бази", - впевнений член Харківської правозахисної групи Геннадій Токарев.