У Харківському літературному музеї відбулась зустріч з відомим істориком і краєзнавцем Андрієм Парамоновим
«Кріпосне право на Слобожанщині значно відрізнялося від кріпосного права в центральних і західних теренах України і в центральній Росії», - з цього почав доповідь Андрій Парамонов.
На Слобожанщині,за словами Андрія Парамонова, землевласниками, здебільшого, були козацькі старшини, військові та власники величезних земельних наділів, які мешкали у містах, а для керування господарчими справами на місцях призначали своїх же кріпосних.
Саме тому, як наголошував Парамонов, кріпосні мали свою худобу і не потерпали від фізичних катувань так, як це було в західних теренах України чи центральній Росії.
«Якщо землевласник мав більше однієї тисячі кріпосних, він мав збудувати церкву», - додав Андрій Парамонов.
Під час зустрічі краєзнавець також розповів про низку негативних суспільних процесів, які виникли після скасування кріпацтва у 1861 році.
Різке збільшення злочинності Андрій Парамонов пояснював як наслідок того, що багато людей після скасування кріпацтва не отримали того, на що сподівалися.
Ті, що служили при дворі (наприклад, особиста прислуга) лишалися без роботи і платні, якої б вистачало на те, до чого вони вже звикли. Такі люди їхали до міст, влаштовувалися на роботу, що в свою чергу призвело до зниження платні на ринку найманої правці.
Крім того, Андрій Парамонов наголосив на тому, що далеко не всі кріпосні могли вдало організувати ведення власної господарської діяльності. Багато з них не знали, що і де можна продати чи обміняти. Тому в роки неврожаю частина людей продавала свої земельні наділи, залишаючись після цього безземельними й жебраками.
Згадав Андрій Парамонов і про будівництво залізниць. У деяких людей відбирали землю, прокладали там залізничні колії, але люди одразу не розуміли навіщо це треба, тому дуже часто знаходились ті, що відкручували залізничні болти та всілякими іншими способами перешкоджали нормальній роботі залізниці.
Розповівши про низку негативних наслідків, які виникли після скасування кріпосного права на Слобожанщині, Андрій Парамонов у підсумку сказав: що кріпосне право і так би було відмінено, тільки ці процеси тривали б дещо довше, і була б цілком реальна можливість уникнути негативних наслідків. Як доказ цього судження Андрій Парамонов нагадав про резонансну справу 1816 року, коли один землевласник добровільно відпустив на волю близько трьох тисяч кріпосних, роздавши їм землю.
Більша частина учасників зустрічі з думкою Андрія Парамонова не погодились, але його ґрунтовна історична доповідь із низкою маловідомих фактів виявилася цікавою фактично для кожного з присутніх цього заходу.
Для довідки: в західній частині України, що належала Австро-Угорщині, кріпацтво остаточно скасовано 1848 року. У балтійських губерніях Російської імперії це сталося ще раніше - в 1819 році. У більшості країн Європи кріпацтва не було вже в XVIII столітті, подекуди, наприклад в Каталонії, кріпосне право для селян скасували в XV столітті, тобто на віки раніше, ніж його запровадили в Україні. У Швеції його взагалі ніколи не було. На середину ХІХ століття в Україні до половини всього селянства не належало окремим поміщикам.
