Вячеслав Труш поділився своїми історичними розвідками про український визвольний рух на Харківщині

«Записував спогади упівців. Спілкувався з жінкою, яку вислали на Інту, лише за те, що не віддалася голові колгоспу. Її записали до повстанців. Інша – була членкинею ОУН. Членами ОУН, саме з Харкова, були Василь Боровий та Леон Стахів. Федір Осоловський, упівець із Франківщини, його дружина Ганна Затварська, теж упівка, мешкали в містечку Лозова», - доповідав Вячеслав Труш.

« –  А ви знаєте хто вас здав?

– Так. Це мій односелець. Його повісили під час весілля», - запам’яталося з доповіді.

 Згадав Вячеслав Труш і про діючого очільника Братства ветеранів ОУН-УПА (харківської обласної управи) ім. Осипа Дяківа-Горнового Володимира Столяркова. Його батьки були заарештовані. Народився у шахті, на глибині 8 метрів. Мав нелегке дитинство.

За словами Вячеслава Труша, більшість людей, які відбули заслання, були дуже закритими і записувати їх свідчення було вкрай важко.

У другій частині доповіді Вячеслав Труш розповів про український визвольний рух на Харківщині 1980-1990-х років.

Журнал «Український засів», часопис «Нова Україна» і листівки УНСО у присутніх цього заходу викликали велику ностальгію.

Вячеслав Труш нагадав про похорони патріарха УПЦ КП Володимира, коли міліціянти кийками по труні стукали.

«Людей били. В унсовців були сутички з "Беркутом". Були ребра ламані. Потім багато людей відійшло від УНСО. Унсовці підтримали страйк на Центральному ринку. Це були жертовні люди. На Полтавщині і Донеччині теж були потужні осередки УНСО», - ділився власними спогадами Вячеслав Труш.

Про збірку, видану організацією УНСО, «Хай ненавидять, аби любили» Вячеслав Труш відгукнуся дещо критично.

«На мою думку, саме нехтування релігійним чинником призвело до занепаду організації», - зазначив Вячеслав Труш.