Свободівці ще раз переобрали голову Харківського осередку Товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка

Збори Харківського осередку Товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка проводилися підпільно.

Олександр Ґава сам запропонував свою кандидатуру і декілька десятків людей її підтримали. Однак на цих зборах не було значної частини просвітян, в тому числі й з районних осередків.

Тепер вступний внесок до «Просвіти» становить 50 грн., щомісячна доброчинність – 20 грн.

Олександр Ґава спочатку пообіцяв забезпечити належне опалення, водопостачання, дизайн приміщення (кожної кімнати в окремому стилі) й організацію низки різних гуртків.

«Найняти людину на посаду адміністратора-бібліотекаря, із заробітною платнею, яку ми їй будемо сплачувати, і вона буде мати ключі від цих кімнат та видавати керівникам студій, гуртків і клубів», - зазначив Олександр Ґава.

«З іншого боку, я кажу, що роботу Харківської «Просвіти» можна робити просто у себе вдома, або в будь-якому офісі – кімнатку отаку маленьку взяти, і буде нормальна робота «Просвіти». Ми будемо працювати в організаціях, установах, у школах, отам, отам – всюди. І це буде наша робота. Не обов’язково сюди зібратись усім і перемелювати зранку до вечора кісточки один одному», - додав Олександр Ґава.

Під час зборів також було зазначено, що заборгованість за приміщення, розташоване по вул. Римарській, 18а, у якому, власне, і відбувалися збори, становить понад 600 тис. грн. І після полум’яних обіцянок про опалення, новий дизайн і купу кімнат та гуртків, один з членів «Просвіти» запитав:

«То що з боргом? Ми беремо на себе чужий борг?»

«Давайте зараз це не розглядати», - відповів Олександр Ґава.

Відеозапис частини підпільних зборів розміщено тут.

На даний момент Олександра Ґаву на посаді голови Харківської «Просвіти» частина просвітян категорично не визнає. Причиною того є партійна приналежність до ВО «Свобода» та книга «Вічна таїна театру», у якій Олександр Ґава звинуватив Леся Курбаса в співпраці з совєтськими спецслужбами та руйнуванні українського театру.  Але ж водночас відомо, що Лесь Курбас був розстріляний 1937 року за розвиток українського театру разом із Миколою Зеровим, Валер'яном Підмогильним, Миколою Кулішем, Антоном, Богданом і Остапом Крушельницькими.