Ігри в дипломатів по-українськи. Лєшек Бальцерович у Харкові

Відомий громадський діяч, на запрошення Каразінського університету, приїхав до Харкова прочитати лекцію «Шляхи посткомуністичних країн до ринкової економіки. Порівняльний аналіз».

Отож, після зіставлення досвіду різних держав, хочеться краєм ока подивитись на нашу неньку, і зауважуєш, картина вимальовується далеко не оптимістична.

По-перше, наша підсвідома ностальгія за соціалізмом — це утопія, в першу чергу для економіки. Навіть не варто позирати в бік соціалістичного Китаю, бо у них все зовсім не так і соціалістично. Лєшек Бальцерович пояснив, що китайська політична ідеологія стосується лише суспільно-політичних напрямів розвитку східної країни. Китайці чітко усвідомили, що економіка і соціалізм — речі несумісні. Після смерті  Мао Цзедуна вони спробували шляхом експерименту розширити поле економічної свободи. І почали з сільського господарства, поділили так звані комуни. Якщо б Китай залишився при державній монополізації, при якій би не було конкурентоздатності, інновацій, то він би ні чим не відрізнявся від Радянського Союзу. Ось в цьому і приховується такий невеличкий секрет великої держави, в якій мирно співіснує патологічна політична система та успішна економіка.

При цьому є одне «але»!

На відміну від Китаю, ця модель не могла і не може застосовуватись ні в Україні, ні в Росії та навіть у Польщі. Проблема в тому, що погано розвинений сектор  економіки — українські реалії — це гірше ніж просто нерозвинений— в китайському випадку таким було сільське господарство. Тому модель Китаю неможливо застосувати до інших держав. Але урок теж важливий — геть подалі від соціалістичної ментальності.

Пан  Бальцерович наголосив, що справжня приватна власність — це перш-за-все — незалежність від політики. Схема проста: чим більше податків, тим більше втручання політики. Розділення влади — той класичний варіант, який дасть незалежність судів, незалежність конституційного суду. І вкрай важливо, щоб були професійні та строгі прокурори. Ось цією практикою, Україна як раз може скористатись, але щось їй таки «стає на заваді». Хто і що? Відповідь очевидна, і не потребує зайвого пієтету. Питання наразі відкрите. 

Честь для ХНУ: Л. Бальцерович є почесним доктором понад  20 університетів Європи, США, Південної  Америки та Австралії

Східноєвропейський економіст, відомий у світі як організатор та ідейний натхненник польських економічних реформ, так званої «шокової терапії», яка спрямована на перетворення країни з плановою економікою на країну з ринковим господарством, підкреслює, що в Україні держава домінує над економікою. Він   вважає, що ми повинні переймати досвід успішних держав, а не вдавати з себе дипломатів.

Уявні ігри українських політиків призвели до того, що у нас відношення     валового продукту більше, ніж у Польщі — 49 %, і це один з  найбільших показників в Європі. В Польщі валовий продукт становить 43 %. В такій ситуації, коли є такі високі видатки, вимальовується картина: вони гальмують економіку. В результаті наступає збільшення боргу.

А сьогодення прогнозує більш важкий період: монетарна політика в світі, в США буде відходити від дуже низьких ставок. І настануть скрутні часи для країн, в яких є великий дефіцит платіжного балансу та бюджету.

До слова, наведемо приклад того, що відбувається в Індії! Там рупія впала, в результаті — великий дефіцит, країна потребує нагальних реформ.

Приклад Греції, яка є частиною Євросоюзу, теж є цікавим: країна не могла зробити девальвації,  наростав державний борг, і в результаті — криза.

Наведені приклади є невтішною ілюстрацією можливого майбутнього України, для нас прозвучав сигнал: потрібно прискорювати реформи по бюджету, тобто — по соціальним видаткам. В Україні є система де-факто фіксованого курсу і щоб втримати таку систему потрібно більше строгої бюджетної дисципліни.

Довідка.

Лєшек Бальцерович — польський економіст та політик, представник монетаризму. Організатор та ідейний натхненник польських економічних реформ.

6 вересня 2013 року Національний університет ім. В. Каразіна запросив пана  Бальцеровича прочитати лекцію «Шляхи посткомуністичних країн до ринкової економіки. Порівняльний аналіз» для студентів економічного, історичного, соціологічного, філософського та юридичного факультетів і факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу.

В рамках візиту відбулась церемонія посвяти його у почесні доктори Харківського національного університету імені В. Каразіна.