Побачити красу в собі та навколо. Фотопроект «Краса без обмежень» для і про людей з особливими потребами

Арт-терапія, а даний проект є його невід’ємною складовою, це відносно новий метод психотерапії. Вперше цей термін був використаний Андріаном Хілом у 1938 році. З часом арт-терапія вийшла за межі лікарень і стала самостійною формою терапії. Розвиток суспільства, на щастя, всіляко  розвиває та пропагує даний  метод  соціальної реалізації усіх людей.

В Україні вже відомі приклади вдалого арт-тренінгу. Кілька років тому в Івано-Франківську за допомогою такого незвичайного арт-методу допомагали людям  пізнати себе. Основним ключем до цього була фотографія. Усі хто пройшов тренінг, мали змогу проявити власні емоції через об’єктив фотоапарата.

Зрештою, прикладів успішної реалізації людини з особливими потребами є багато, але все ж не настільки щоб суспільство перестало вирізняти їх поміж інших. Яскравим зразком успішної фото кар’єри є відома модель Еймі Маллінз. В піврічному віці Еймі ампутували по коліно обидві ніжки через вроджену патологію малих гомілкових костей. Лікарі хоч і пообіцяли, що ходити дівчинка не навчиться ніколи, але вона навчилася: і ходити, в тому числі по подіуму на модних показах, а ще бігати і стрибати в довжину, у тому числі на Параолімпійскиіх іграх в Атланті, де вона побила пару рекордів. Еймі Маллінз належить до числа 50 найкрасивіших людей світу за версією американського журналу People. Отож, завдяки фотомистецтву, як чинника арт-терапії, можна і потрібно розкриватись та реалізовуватись.

Еймі Маллінз

Для Харкова подібна ініціативна – дебютна, а головне – вкрай необхідна і людям з особливими потребами і самому суспільству зокрема. Як зазначила координатор проекту громадський діяч, дефектолог, фотограф Світлана Ізюмська, кожній людині притаманна краса, подарована природою або Богом, тільки не всі цю красу усвідомлюють в собі та оточуючих.

Головним завданням ініціативи – є показ краси людини з особливими потребами, інколи прихованої, яку дуже часто не усвідомлює сама людина,  чи знаходиться під впливом комплексів меншовартості, соціальних стереотипів. Саме фотозйомки підвищують самооцінку, допомагають усвідомити свою цінність, побачити самому свою красу, позбутись комплексів.

Учасниця проекту - Вероніка Журавльова, 5 років, анофтальм.

Фотограф – Світлана Ізюмська

Для участі у проекті запрошувались усі бажаючі з усіх куточків України, влітку відбулось ряд фотосесій під керівництвом команди професійних фотографів, візажистів, перукарів та стилістів. У вересні планується фотовиставка, і її поширенням та демонстрацією у мережі Інтернет та друкованих ЗМІ

Два світи – внутрішньої закутої душі та суспільного сприйняття – мають зрештою зустрітися і прийняти один одного такими як вони є, відчути та зрозуміти себе та один одного, саме до цього закликає соціальна ініціатива.

Учасниця проекту - Журавльова Вероніка, 5 років, анофтальм.

Фотограф – Світлана Ізюмська

Розглядаючи фотознімки, люди матимуть змогу побачити на них красу осіб з особливими потребами, яка часто прихована в звичайному житті за «масками» різних комплексів або затьмарену поширеними негативними стереотипами щодо цих людей. Віриться, що глядачі почнуть розуміти або переконуються в тому, що інвалідність, хоч і накладає безумовно відбиток на особистість, але не замінює собою всю особистість, є її частиною, яка співіснує з іншими рисами та гранями.

В скорому часі на «Справжній варті» буде опубліковане інтерв’ю із координатором проекту, громадським діячем, дефектологом, фотографом Світланою Ізюмською.