Мрії конструктивістів ХХ століття. Виставка «Україна-Німеччина.1920-1930. Загальне».

Архітектура, мистецтво і мрії людей, які будували міста  Запоріжжя, Харків, Дессау та Франкфурт-на-Майні, об’єднаються в одній виставці. 

Харків – безумовна перлина українського та світового архітектурного конструктивізму. Нагадаємо, в архітектурі України 1920-1930 років панував саме цей стиль. Молоді архітектори зверталися до пролетарської естетики простих форм, підлеглих задачам економічної доцільності. При великих промислових підприємствах та вугледобувних шахтах будувалися соцміста і робітничі селища. 1920-ті роки Німеччини – час школи Bauhaus, архітектори якої були захоплені практичністю індустріального будівництва, проблемами  стандартизації житла і раціональної економії простору.

Проект присвячений взаємовпливові, загальним рисам і тісним зв’язкам архітектурних шкіл СРСР та Німеччини 1920-1930-х років. Спадщина авангарду радянських часів і німецького Bauhaus являє собою неоціненний пласт найбільш сміливих, прогресивних і гуманних ідей архітекторів, соціологів і містобудівників на шляху до створення ідеальних міст «​​нового століття». Пластична мова авангарду ставала основою сучасного мистецтва і архітектури. Як у Німеччині, так і в СРСР авангард не зміг розвиватися в умовах тоталітаризму.

3-я лікарня, Запоріжжя

Виставка має на меті показати ті естетичні елементи – сталу оголену, у своїй неприкрашеності конструктивну форму, що  відображала той новий темп життя, тієї минуло-сучасної вулиці, практичність і буденність турбот, розумний і доцільний характер архітектури. У ті часи, архітектор мав бути не декоратором життя, а її організатором. Метою конструктивізму було створення нових типів житла та громадських будівель, принципів планування міст. Основними засобами організації простору стали час і рух.

Дім-особняк директора лісопильного заводу Дніпрострою, Запоріжжя

Головна заслуга конструктивізму, в тому, що він перебудував мислення архітектора, теоретично виявив основні засоби архітектурної композиції: площину, об’єм, простір, колір, світло.

На виставці «Україна-Німеччина.1920-1930. Загальне», ми матимемо змогу наглядно побачити, що приміром на Заході – у Німеччині функціоналізм з’явився як наслідок технічного прогресу, а в СРСР – на тлі повної технічної розрухи, як результат сміливої мрії про «світле майбутнє».

Будівля школи Bauhaus в Дессау

Харків володіє одним з небагатьох втілених у життя гігантів конструктивізму – Держпромом.  Історичний Будинок державної промисловості  – символ Харкова і тогочасного архітектурного стилю. А це означає, що і власне той стиль відбиває характер нашого міста: «живий», «трудовий», динамічний та конструктивний.

Організатори виставки планують показати загальне не лише в архітектурі, але і в організації побуту, праці та дозвіллі України та Німеччини 20-30-х років минулого століття.

Побачити унікальні фотографії можна з 26 жовтня по 8 листопада в «Домі Нюрнберга».

Часи роботи «Дому»: Пн. - пт., 11.00 - 19.15;
Сб. , 10.00 - 14.00.

Тел./факс: + 38 (057)  706-34-13