«Окрадена Земля»: в книгарні «Є» демонстрували канадський фільм про жертв Голодомору
Юрій Луговий на основі архівних матеріалів, свідчень очевидців та коментарів експертів відтворює низку злочинів, скоєних сталінським керівництвом проти українського народу. Це штучний голод 1932-1933 років, масові арешти, заслання, репресії, ліквідація інтелектуальної еліти, які мусили остаточно та невідворотно перетворити народ на сукупність покірних рабів без власної історії та почуття гідності. Фільм викриває злочинну політику Радянського Союзу і доводить, що штучний голод був актом геноциду проти українського народу.
Оксана Кузан, член Ради честі Молодіжного націоналістичного конгресу (МНК): Зазвичай ми показуємо більш відомі фільми. «Окрадена Земля» - авторський фільм. Його показували тільки на телебаченні. Особисто я тут нічого нового не почула. Проте від деяких свідчень йдуть мурашки по шкірі… Потрібно зробити все, щоб це не залишалось забутим.
Особливу увагу привертають свідчення очевидців, які часом краще від коментарів експертів розкривають всю людоненависницьку сутність більшовицького режиму. Свідки тих подій – звичайні люди, яким дуже не пощастило жити в ту епоху. Вони розповідають, як і завдяки чому їм вдалося вижити в ті голодні роки. Проте вони не роблять висновків і не дають ніяких оцінок тому, що сталося. Вони в цьому фільмі, як Василь Барка в романі «Жовтий князь», «не судді, а свідки для суду».
Олексій, громадський активіст: Фільм страшний. Хоча я чимало передивися фільмів про Голодомор, як документальних, так і художніх. Багато читав на цю тему. Але, на мою думку, до таких фільмів слід повертатися кожного разу. Про це потрібно пам’ятати. Бо за цими всіма дискусіями ми часто забуваємо про всі ці страшні речі.
Звичайно, сьогодні можна знайти чимало людей, яких ця тема відверто дратує. В кращому раз вони вбачатимуть в цьому «політику», яка має на меті «пересварити» людей з протилежними політичними поглядами. Мовляв, навіщо розпалювати додаткові конфлікти, якщо їх і так чимало накопичилось? Проте осмислити події минулого та дати їм адекватну оцінку – нормальна практика для всіх цивілізованих країн світу. І це ми повинні робити незалежно від тимчасових суперечок.
