У Харкові вшанували пам’ять літописця Слобожанської України

У наш час, коли Україна утверджується і діє як незалежна держава, у суспільному житті посилюється роль історичної науки та історичного краєзнавства – щільність їх наповнені джерелами національної пам’яті та зміцнені активізацією національної свідомості на локально-регіональному рівні. В Харкові зараз панує засилля російської мови та культури. То ж треба відстоювати свою патріотичну позицію та позицію національних ідеалів.

«Я вважав своїм обовя’зком зробити щось для самосвідомості свого народу, з якого я вийшов. І ось історія України стала основним предметом моїх занять». Саме такими словами Дмитра Багалія розпочався вечір.

Головні історичні події були висвітлені в патріотичному дусі. Велика увага акцентувалась на національній ідеї, та на боротьбі за незалежність України, яка ще не повністю здобута. Валентина Овід у своїй промові закликала всіх присутніх говорити лише українською мовою, дбати про її чистоту і поширювати цю ідеологію між своїми друзями та близькими.

Короткий нарис біографії вченого склав позитивні враження в усіх присутніх, що до правдивості викладу історичних подій Слобожанщини.

Довідка. Будучи міським головою Харкова, вчений брав активну участь у розгортанні краєзнавчого руху в Україні, як у царські часи, так і в умовах більшовицького режиму 20-тих років 20 століття. Дмитро Багалій був найдіяльнішим членом харківського історико-філологічного товариства, яке вивчало регіони Слобожанщини і гетьманщини. 35 років підряд керував історичним архівом. Основними відомими првцями є «Історія Північної Землі до половини 14ст.» (1872р.), «Очерки історії колонізації і побуту степових окраїн Московської держави» (1887р.), «Фундаментальна історія слобідської України» (1918р.) Ці праці збагатили українську історичну науку великою кількістю нових фактів, етнографічними і побутовими особливостями населення.

Мешкаючи в Харкові, вчений не міг не зайнятися дослідженнями минувшини свого міста. Міська дума доручила Дмитрові Багалієві написати історію Харкова до 250-річчя з дня його заснування. Він тісно співпрацював з музеєм ім. Г. Сковороди, організовував виставки польових здобутків експонатів, працював у Харківському інституті народної освіти, який потім, у 1930р. був реорганізований в науковий інститут ім. Д. Багалія.