Початок тепла пробуджує нові сили для творчості

Ведучою цього творчого вечора була харківська поетеса Марія Козиренко. Кожен охочий міг трохи розказати про себе і прочитати свої вірші. Часові рамки поета визначали присутні. Якщо вірші були мелодійними і цікавими, то прохали почитати ще. Якщо ж поетичні образи не справляли особливих вражень, то поет читав 3 – 4 вірші, а потім виходив наступний.

Було все: і емоційні оплески, і поради, і невелика сором’язливість та розгубленість. Різними голосами наповнювалась маленька зала і все те хотілося запам’ятати, відтворити, познайомитися з кожним і відчути те тепло закоханості в людину, природу і життя.

На маленьких стільчиках по залу були розкладені цукерки і майже половина присутніх сиділи на різнокольорових клунках, середини яких заповнені кульовими шматочками пінопласту. Все це добре прогиналося, і охочий посидіти на ньому майже одразу приймав напівлежачу позу.

Романтичне, блідо-сонячне освітлення мимовільно розслаблювало, промовці виходили наперед і сідали на світло-коричневий дерев’яний куб, посередині якого великий отвір. Але цим не обмежується творча фантазія молоді, бо майже всі поети шукають екзотику і романтику у кожному місці і відтворюють її в своїх мелодійних ритмах , підсилюючи словами.